Дослідження: чи правда, що любов до чорного гумору – ознака високого інтелекту?

Можливо, багатьом це здасться дивним, але за любов’ю до чорного гумору насправді ховаються досить цікаві розумові процеси.

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Взагалі, гумор – одна з тих речей, яку досить важко схарактеризувати. Тож не дивно, що особливо складно справи йдуть з чорним гумором – самою “крайньою” формою гумору, побудованою на парадоксі і поданні серйозних, зовсім не смішних речей таким чином, щоб вони здавалися веселими та смішними.

Результати дослідження Віденського медичного університету показали, що до чорного гумору тяжіють далеко не всі, проте ті, хто його люблять – звичайнісінькі люди, а не божевільні, як про них можна подумати. Деякі вважають, що чорний гумор – непоганий спосіб позбуватися від власних страхів, але в ході дослідження вчені прийшли до висновку, що любов до чорного гумору просто-таки може означати, що ви дуже розумні, а ще швидше за все емоційно стабільні.

Що таке чорний гумор?

Згідно з працею, опублікованою в журналі Cognitive Processing, те, як наш мозок обробляє жарти є складним завданням, яке залежить від багатьох когнітивних і емоційних аспектів. Імовірно, ці аспекти впливають на основні розумові процеси, що лежать в основі обробки мозком жартівливої інформації. Як пишуть автори наукової роботи, метою дослідження було виявлення характерних груп випробовуваних, чий мозок обробляв “чорні жарти”. Дослідників цікавили їх інтелектуальні здібності, відсутність / наявність порушень настрою та агресивності. В цілому в експерименті взяли участь 156 дорослих випробовуваних, яким було запропоновано оцінити мультфільми з чорним гумором.

Дослідники дали наступне визначення чорного гумору – це вид гумору, який належить до серйозних проблем, таких як смерть, хвороба, каліцтво, інвалідність або війна з гіркими веселощами. Чорний гумор використовується для вираження абсурдності ситуації, бездушності, парадоксальності і жорстокості сучасного світу. Персонажі або ситуації, як правило, сильно перебільшені, потенційно вимагаючи підвищених когнітивних (розумових) зусиль, щоб зрозуміти жарт.

Моделі обробки гумору

Гумор часто використовує категорії і структури мислення, організовані у вигляді фреймів (від англійського frame – основа, структура), до яких відносяться конкретні образи, поняття або планування. В процесі обробки гумору ці категорії і структури мислення часто “семантично реалізовуються і реорганізуються шляхом відображення елементів одного фрейму в інший”. Цей процес “зміни фреймів” часто розглядають як основу обробки гумору, оскільки він “вимагає набору і інтеграції фонових знань про фрейми, які використовуються в жарті”.

Говорячи простими словами, читаючи анекдот “Моїми податками займається бухгалтер, тому це економить час. Минулої весни це заощадило мені десять років!”, ви чітко бачите, як перше речення малює образ зайнятого професіонала, який платить бухгалтеру за те, що той оплачує його податки. Читач відразу ж згадує все, що йому відомо про ділові відносини. Однак слово “роки” в останньому реченні викликає переосмислення слова “час” як часу, проведеного у в’язниці, викликаючи зсув початкового фрейму “зайнятого професіонала” на фрейм “шахрай – бізнесмен”.

У коміксі, який читали випробовувані, було показано самогубство чоловіка, який повісився на зеленій краватці і був знайдений своєю дружиною і її подругою. Виявивши, що ноги чоловіка звисають зі стелі, дружина повинна відчувати такі почуття, як шок, печаль або відчай. Однак елементи трагічного самогубства чоловіка змішуються з елементами стереотипного нарікання дружини на пристрасть останнього до одягу (“Не може бути! Знову зелена краватка з синім костюмом! Я ж просила його так не одягатися всі ці роки!”).

Як пише видання Big Think, автор коміксу – популярний німецький гуморист Улі Штайн, а реакція випробовуваних на його 12 шаржів або карикатур, лягла в основу дослідження. Малюнки були взяті з колекції Штайна під назвою Das Schwarze Buch (“Чорна книга”). Жарти стосувалися смерті (50%), хвороб (17%), фізичних вад (25%) або лікування (8%). Піддослідним було запропоновано оцінити наступні аспекти шаржів:

• Складність – важко зрозуміти суть жарту?
• Відповідність – чи відповідає суть жарту ситуації, що веде до неї?
• Вульгарність – наскільки вульгарний або поганий жарт?
• Сюрприз – здивував вас жарт або наскільки він несподіваний?
• Новизна – це новий жарт?
• Інтерес – цікава вам тема жарту?
• Перевага – чи подобається вам жарт і чому?

Результати дослідження показали, що люди, які найбільше розуміли жарти і яким сподобалися шаржі, виявилися найбільш освіченими, найменш покійними і найменш агресивними особистостями з переважно високим IQ. Очевидно, якщо ви розумні та вмієте керувати власними емоціями, чорний гумор вам сподобається.

Але що ж стосується тих, кому чорний гумор здається незрозумілим або образливим?

Як пишуть автори наукової роботи, чорний гумор не люблять люди з середнім IQ, освітою, стабільною психікою і помірною схильністю до агресії.

Джерело: сайт Hi-news

Читайте також: Скільки коштів витратить Україна на закупівлю вакцини від COVID-19