7 засобів якими категорично не можна мити акрилову ванну

Серед великого вибору сантехнічних виробів великим попитом користуються вироби з акрилу, зокрема ванни. Саме вони прийшли на зміну застарілим моделям із заліза та чавуну. Моделі з акрилу – більш витончені та легкі. Проте найбільше власників такої ванни цікавить, чим її не можна мити, пише видання news24.

• УСІ НОВИНИ В ОДНОМУ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ – БАЙРАКТАР NEWS.

Знання подібної інформації дозволить уникнути пошкодження захисного шару та зниження естетичних та споживчих властивостей продукту. Сьогодні ми розповімо про особливості догляду за цим видом сантехніки.

Основне завдання господарів у тому, щоб виконувати всі дії максимально акуратно. На поверхні покриття не повинно утворитися жодної подряпини. Це дозволить максимально довго зберегти її ефектний зовнішній вигляд. Незважаючи на глянсову поверхню, акрил згодом забруднюється. Найчастіше з’являються такі плями:

• жирні відбитки рук після ремонту або внаслідок неакуратного використання сантехніки;
• присохлі піщинки та частинки бруду, що прилипли після миття домашніх вихованців,
• руді смуги на поверхні покриття (у місці протікання води з крана) свідчать про наявність у ній іржі;
• потемнілі розводи на поверхні, що з’явилися внаслідок дії агресивних хімічних речовин;
• відкладення, спровоковані твердою водою;
• сліди від неякісного барвника від одягу, що полиняв, який проявився в процесі прання.
• Найчастіше бруд затримується в мікроподряпинах, тому важливо своєчасно проводити відновлювальні роботи та зводити до мінімуму їх кількість.

Зазначимо, що поверхня акрилових ванн легко реставрується. Якщо з’явилися невеликі подряпини, їх легко усунути дрібним наждачним папером або за допомогою полірувальної пасти. Якщо є потертості, краще для цього використовувати повсть. У ролі додаткового догляду використовується поліроль із воском. Він ефективно відштовхує бруд і робить поверхню глянсовою.

Що не можна використовувати для чищення

Перед тим, як купити ванну, потрібно вивчити список засобів, якими не можна чистити ванну. Це дозволить уникнути неприємних інцидентів. Навіть дозволені хімічні засоби допускається використовувати не більше двох разів на місяць, тому потрібно ретельно підходити до їх вибору.

Категорично не можна використовувати для чищення:

• металеві щітки
• абразиви
• меламінові губки
• хлор
• ацетон
• розчинники
• формальдегіди
• Всі вони руйнують акрилове покриття.

Чим можна мити акрилову ванну?

Мити ванну потрібно обережно, не можна працювати на сухій поверхні, інакше можна пошкодити полімер. У теплій воді можна розчинити рідке мило чи гель для душу. Для початку потрібно нанести засіб для чищення на видимі забруднення, залишити на кілька хвилин і все змити теплою водою.

Чим мити акрилову ванну, якщо під рукою немає потрібної хімії? Можна використовувати підручні засоби, наприклад винний оцет. Він добре видаляє різні плями та іржу. Нанесіть його на ганчірку, обробіть забруднення і змийте за кілька хвилин.

Аналогічні властивості має сік лимона або розведена лимонна кислота. Далі розглянемо, як усунути найпоширеніші типи плям.

Читайте також: Очищаємо ванну від жовтого нальоту підручними засобами

Як доглядати за ванною з акрилу

• Перед тим, як використовувати новий миючий засіб, протестуйте його на невеликій малопомітній ділянці згідно з інструкцією. Якщо жодних пошкоджень не залишилося, то можете сміливо скористатися ним.
• Чистити акрилову ванну від іржі дуже складно. Щоб таких плям не з’явилося, слідкуйте за справністю сантехніки та щільно закривайте кран після гігієнічних процедур.
• Акрил псується від сколів та подряпин, тому для чищення не можна користуватися жорсткими скребками та абразивами.
• Хімічні засоби, дозволені для ванн цього типу, варто використовувати не частіше 2 разів на місяць.
• Не замочуйте у такій ванній одяг.
• Як додатковий догляд варто наносити спеціальну поліроль на основі воску. Завдяки їй стінки ванної будуть максимально гладкими і отримають додаткові брудовідштовхувальні властивості.
• Після миття ванну необхідно витирати насухо, це дозволить запобігти появі нальоту, який псує естетичний зовнішній вигляд сантехніки.