День знань: історія свята 1 вересня

event 11:37 Понеділок 30 Серпня 2021 ПОДІЇ

У світі не існує єдиної дати для початку нового навчального року — різні країни встановили для цього різний час. В Україні ж перший вересневий день знаменує не тільки настання осені — мільйони школярів і студентів саме тоді повертаються до навчальних закладів, щоб вчитися вже в наступному класі чи на наступному курсі. 

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Але оскільки в нашому суспільстві до освіти заведено ставитися з особливою повагою, то 1 вересня є не просто початком навчального процесу, а ще й щорічним святом, яке зветься Днем знань. Попри те, що День знань було запроваджено в радянські часи, ця подія залишилася традицією не тільки в Україні, а й у багатьох інших державах на території колишнього СРСР. 

Як виникла ідея святкування Дня знань?

Ми давно звикли, що початок навчання дітей пов’язаний з першим днем осені, але так було не завжди навіть у нашого народу. Погляди на виховання й освіту нащадків у давніх слов’ян визначалися особливим світосприйняттям, заснованим на культі предків та природи. В ті часи необхідно було виховати в дитині якості, необхідні для праці, боротьби з природними стихіями та чужоземними загарбниками. 

Першою вихователькою і вчителькою для дітей була мати, а після 7-річного віку хлопчиків і дівчаток окремо навчали родичі відповідно чоловічої та жіночої статі. Дітей залучали до різних видів роботи, ритуалів, обрядів та святкувань, таким чином готуючи їх до дорослого життя.

Князь Володимир Великий

Пізніше, з прийняттям християнства, в Русі з’явилося більше книг, а власна писемність сприяла появі шкіл. Проте початкову освіту діти здобували здебільшого вдома, а навчання в школах було вже наступним етапом. Першу школу «книжкового вчення» відкрив князь Володимир Великий у Києві 988 року. Багато для освіти зробив і Ярослав Мудрий, зокрема, створив першу бібліотеку при Софійському соборі та відкрив школу в Новгороді. За прикладом Києва й Новгорода почали відкриватися школи й у інших містах Русі. 

Якщо перші навчальні заклади створювалися за ініціативою князів, тобто держави, то пізніше освітою стала опікуватися церква, а школи стали відкривати при монастирях. Це було пов’язано з тим, що грамота була необхідна для розповсюдження християнської релігії, а отже навчання грамоті й вірі сприймалося як єдиний процес. Але поряд з догмами християнства учні вивчали граматику, математику, риторику, філософію, іноземні мови, історію та природознавство. 

Навала Монголо-татар

Однак процес розвитку освіти в Русі сповільнився після навали монголо-татар, які спалили Київ, зруйнували багато монастирів, а вчителів вбили або забрали в полон. З часів приєднання українських земель до Речі Посополитої у XVI столітті почалося насаджування католицизму та пригноблення національної освіти. Діти з українських заможних родин мусили вчитися в католицьких освітніх закладах.

Братські школи

В XVI столітті в Україні почали відкриватися братські школи, засновниками яких були братства — національно-релігійні організації. Велика увага в цих школах приділялася гуманітарним дисциплінам, зокрема, іноземним мовам та діалектиці, але вивчалися й інші традиційні предмети й навіть мистецтво хорового співу. Батьки, віддаючи дітей до братської школи, підписували договір, який визначав взаємні обов’язки школи, учня та батьків. 

При цьому братські школи були закладами середнього рівня, а першими вищими навчальними закладами в Україні стали Острозька школа-академія та Києво-Могилянська академія. Школа-академія в Острозі, відкрита князем Костянтином Острозьким на власні кошти у 1576 році, вирізнялася високим рівнем викладання, а вчитися там могли діти не тільки знаті, але й селян.

Києво-братська колегія

1632 року в результаті об’єднання Київської братської школи та школи Києво-Печерської Лаври було утворено Києво-братську колегію, якою опікувався митрополит Петро Могила. Згодом заклад на його честь назвали Києво-Могилянською академією. Таким чином, в Україні сформувалася система освіти з початкової, середньої та вищої ланок.

У XVIII – XIX століттях українці навчалися переважно в закладах трьох типів: діти незаможних селян та містян — в   початкових парафіяльних школах, де навчали закону Божого, грамоти й арифметики; для нащадків купців і ремісників призначалися повітові училища; а діти дворян та високих чиновників вчилися в гімназіях. Середню освіту, як і право вступу до університету, надавали лише гімназії. 

В різних освітніх закладах навчання починали в різний час — в сільській місцевості це зазвичай була пізня осінь або початок зими, коли малолітні батьківські помічники звільнялися від роботи в полі. В містах гімназії могли збирати учнів вже в серпні, але зрештою це залежало від рішення керівництва закладу. Так тривало досить довго й за радянських часів — аж до 1935 року, коли було затверджено обов’язкову для всіх навчальних закладів дату початку навчання — 1 вересня.

Проголосити початок навчального року святковим днем в СРСР вирішили в 1980 році — тоді й з’явився День знань. Чотири роки потому свято назвали всенародним, а крім обов’язкової шкільної лінійки до нього стали приурочувати спеціальні заходи на зразок “уроків миру” чи зустрічей з видатними людьми. Традиційних уроків новий формат свята не передбачав скасування уроків, тож вони починалися цього ж дня. Відтоді минуло багато часу, замість СРСР з’явилися нові незалежні країни, але  День знань залишився святковою подією, завжди важливою для учнів, їхніх батьків та вчителів.

День знань в історії

  • 988 р. – Князь Володимир відкрив першу в Русі школу;
  • 1576 р. – В Україні з’явився перший вищий освітній заклад — Острозька школа-академія;
  • 1935 р. – Початком навчального року в усіх навчальних закладах СРСР було офіційно затверджено дату 1 вересня;
  • 1980 р. – Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про святкові і пам’ятні дні” на офіційному рівні затвердив День знань. Проте святковий день не звільняв школярів від занять — 1 вересня проводилися уроки, як зазвичай.
  • 1984 р. – День знань в СРСР було проголошено всенародним святом.
  • 1999 р. – В Україні прийнято закон “Про загальну середню освіту”, 16-та стаття якого встановлює День знань — 1 вересня — початком навчального року в усіх закладах загальної середньої освіти. Тому дата прийняття цього закону вважається офіційною датою встановлення Дня знань в незалежній Україні.

Як святкувати День знань?

В цей день на подвір’ях шкіл проводяться святкові “лінійки”, які збирають разом всіх учнів та вчителів. Зазвичай це радісна й хвилююча зустріч однокласників — діти обмінюються новинами та літніми враженнями, а також дивуються тому, як змінилися й виросли за час канікул шкільні друзі.

З Днем знань всіх присутніх вітають директор навчального закладу, представники місцевої влади та громадськості. Традиційно лунає “перший дзвоник”, дуже символічний передусім для першокласників та для майбутніх випускників, які розпочинають свій останній шкільний рік. Крім учнів та вчителів, на святковий захід завжди приходять гості — батьки та родичі школярів. Першокласники — головні персони свята, вони отримують квіти, пам’ятні подарунки, а також привітання та добрі настанови. Не залишаються поза увагою і вчителі — їм теж дарують букети квітів і слова подяки. Часто по завершенню основної частини Дня знань в школах організовують розважальну програму — концерти з піснями й танцями у виконанні обдарованих учнів.

Проте останнім часом дедалі більше українських освітніх закладів відмовляються від звичного святкування цієї події. Наприклад, замість лінійки влаштовують лише урочисту зустріч першокласників, а після святкового уроку всі учні та вчителі збираються на пікнік. Ще  організовують флешмоби та фотосесії, спортивні змагання й веселі конкурси — все для того, аби атмосфера Дня знань була справді святковою, а не офіційною.

Коли будемо святкувати День знань

Останні новини
22.09.2021, Середа
21.09.2021, Вівторок
20.09.2021, Понеділок
19.09.2021, Неділя
18.09.2021, Субота
17.09.2021, П’ятниця
16.09.2021, Четвер
15.09.2021, Середа
14.09.2021, Вівторок
Читати більше новинarrow_forward