14 жовтня – День створення УПА: що варто знати

Заведено вважати, що офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Саме цю дату закріпили постановою Української Головної Визвольної Ради і таким чином прив’язали її до свята Покрови – покровительки українських козаків.

Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в Другій світовій війні, а потім створення єдиної незалежної держави, що мала охоплювати всі етнічні українські землі.

В УПА крім українців (була переважна більшість) воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей. Часто, ряди УПА поповнювалася добровольцями з-поміж націоналістів, перебіжчиків з допоміжної поліції, або ж дезертирів з Червоної Армії. Загалом, через лави УПА пройшли понад 300 тисяч українців та громадян інших національностей.

Історія заснування

Влітку 1941-го, коли війська Вермахту почали окупацію українських земель в складі СРСР, Організація Українських Націоналістів (ОУН) створила так звані похідні групи, до яких увійшли найбільш вишколені націоналісти. Завдання — формування органів української влади на визволених від більшовиків землях.

Але ОУН отримали не те на що сподівалися. Адольф Гітлер прийшов не визволяти українців від радянського комуністичного ярма: у них він бачив насамперед лише дешеву робочу силу, рабів “Великої Німеччини”. Тому, ще не підозрюючи про справжні наміри німецького фюрера, націоналісти 30 червня 1941 року проголосили Акт про незалежність України, який було підтримано на численних зборах місцевих громад Західної України.

Рейхскомісар України Еріх Кох, під час наради з вищими чинами вермахту, на якій обговорювалося посилення боротьби з УПА сказав таке:

“Ми не можемо миритись з існуванням цих бандитів…”

Так, за кілька днів після наради Коха, вся верхівка ОУН була заарештована. Вже після Другої світової війни, опинившись у Західній Німеччині, Степан Бандера визнав, що “наші сподівання на прихід німців виявилися марними”.

Протягом усього часу існування УПА її головним ворогом вважався Радянський Союз. Саме він завдав українському народу найжахливіших втрат – репресії, голодомори, депортації населення. Водночас УПА створювалася у відповідь на німецький терор, розпочатий відразу з перших днів окупації.

“Бандерівці дошкуляли німцям більше, аніж радянські партизани”

Сьогодні ми вже достеменно знаємо, що поява в України націоналістів-повстанців стала достойною відповіддю німецьким загарбникам на ті воєнні злочини, які вони творили на українській землі. Нагадаємо, окрім розстрілів та катувань, за час панування в Україні німці вивезли понад 2 мільйони українців на чужину аби зробити з них так званих “остарбайтерів” – людей, які мали важко працювати за малу ціну.

Серед сотень, а то й тисяч бойових рейдів, Найвідомішим рейдом УПА проти ворога, є рейд куреня Гордієнка в липні 1943-го. Тоді він дійшов аж до Потіївського району Житомирщини й вдало повернувся на Рівненщину.

У травні того ж року на Житомирщині вони за майже три тижні здійснили 15 успішних боїв з німецькою поліцією, знищивши сотні поліцаїв і здобувши чимало трофейної зброї.

В результаті успішної засідки 2 травня 1943 року воїни УПА ліквідували нацистського генерала Віктора Лютце – довірену особу Гітлера.

Але антигітлерівський фронт став не єдиним для українських повстанців на Волині. Майже одразу їм довелося вступити в бій з радянськими партизанами й загонами НКВС.

Упродовж березня 1944 року підрозділи УПА зайняли десятки населених пунктів Волині: Володимирець, Степань, Висоцьк, Цумань, Горохів тощо. Щоправда, через місяць, керуючись тактичними міркуваннями, сили УПА відступили з цих населених пунктів.

Вже впродовж липня-серпня 1944 року, українські повстанці здійснили 686 атак на нацистські гарнізони, 1716 диверсій на залізниці, 270 рейдів на господарські об’єкти. Під час боїв влітку 1943 року загинуло 1237 повстанців. При цьому вони знищили понад 3 тисячі солдатів вермахту.

Післявоєнне переслідування

Лише у 1944–1952 роках і лише в Західній Україні, репресій зазнали близько 500 000 людей. З них радянські кати вбили понад 150 тисяч осіб, а більш як 200 тисяч вислали за тисячі від дому. За офіційною інформацією, органи НКВС заарештували в цей час 104 тисячі “бандитів, звязаних з ОУН”. 14 квітня 1960 року повстанці дали останній бій каральним органам. Сталося це на теренах Тернопільщини.

Цікаві факти про УПА

Бездоганна організація

В УПА виявляється була чітка структура із субординацією, жорстка дисципліна і розклад. Наприклад, вживання алкоголю (без дозволу командира) каралося розстрілом. Багато істориків навіть сьогодні вивчають УПА, як ідеальний приклад підпільної організації.

Пропаганда

Лише за 4 роки, у проміжку між 1948–1952 р. у підпіллі було надруковано 350 тисяч нелегальних листівок, брошур, та літератури. І все це попри шалений дефіцит паперу. Близько 20% з них адресувалися українській молоді, мотивуючи їх не вступати до комсомолу і не піддаватися русифікації.

Псевдоніми

У повстанців УПА частіше всього, “позивних” було по декілька. Більшість з них – похідні від назв тварин, птахів, рослин, предметів. Були також псевдоніми, назви яких походили від природи: Хмара, Крига, Зима, Місяць тощо. Найбільш екзотичні — Непитай, Непий, Вгадай, Зірвишапка, Розбийгора.

Зброя

Повстанці часто “живилися” зброєю червоноармійців, маскуючись під радянських партизанів. Є свідчення того, що у 1942–1944 роках зброю вдавалося вимінювати в угорців і навіть німців. Були й встановлені певні тарифи обміну на продукти харчування: одну ручну гранату можна було обміняти на одне куряче яйце, автомат або гвинтівку – на цілу курку, ручний кулемет – порося, міномет – кілька мішків картоплі.

Їжа

В УПА з харчуванням все було добре, оскільки повстанці користувалися широкою підтримкою селян. Наприклад, у 1944 році на одного курсанта повстанської школи “Олені” виділялися продукти, енергетична цінність яких становила 4388 калорій (тоді як мінімальна норма для людей, зайнятих важкою фізичною працею, становить 4300 калорій). У імпровізоване мені українського повстанця “меню” входили: хліб, крупи, олія, м’ясо, консерви, картопля, морква, горох, буряк, цукор, капуста.

Криївки

Криївки – це підземні споруди з вентиляційними отворами, у яких воїни УПА могли прожити декілька місяців не виходячи на вулицю. Так, за час існування УПА було спроєктовано понад 10 тис. криївок. У них розміщувалися склади зі зброєю, шпиталі, друкарні й навіть швейні цехи. Криївки будували як в лісі, так і маскували у сільських хатах.

Довгожителі криївок

Неймовірно, але факт: деякі з воїнів УПА вийшли зі своїх криївок уже після проголошення незалежності України в 1991 році. До прикладу, Я. Галащук вийшов з укриття в хаті його сестри в Тлумачі Івано-Франківської області, у серпні 1991 року.

З 1951-го по 1991 рік нелегалом жив Ілля Оберишин, відомий під псевдонімами “Стецько”, “Кобзар”, “Охрім”.

До 1992 року в хаті сестри ховалася А. Ференчак.