Як зупинити зменшення площ під кукурудзою та підняти рентабельність культури

Питання вчасного збирання кукурудзи стояло завжди, особливо для зони Полісся, де часто не притримуються рекомендацій по вибору гібридів ФАО і беруть занадто велику групу стиглості (ФАО більше 250) для цієї зони, що призводить до великої вологості зерна, яка перевищує зазвичай 30%. 

Через це і через подорожчання вартості газу, сушки та логістики багато агровиробників зменшують площі під кукурудзою або зовсім відмовляються від її вирощування в 2023, 2024 рр. В 2023, 2024 рр. під кукурудзою засіяно  3,8 млн. га. У 2021 р. в Україні під кукурудзою було 5,4 млн га. В 2022 відповідна цифра склала всього 4 млн га. Спостерігається поступово динаміка зменшення посівних площ під кукурудзою. 

Часто допускають помилки у виборі гібридів кукурудзи. Проте майбутнє кукурудзи в Україні, особливо у зоні Полісся, особливо через дорогу вартість сушіння на елеваторі (доходить 250 грн/тоно-відсоток), – це вирощування кукурудзи з ФАО 150-200 із збиральною вологістю 16-18%. Є такі гібриди, наприклад, Нур (ФАО 160). Оттоді не буде велика вологість кукурудзи, збитковість культури, переваги і легенди зимового збирання. Зараз на ринку почали з’являтися гібриди з ФАО менше 200, технологія вирощування яких дозволяє вносити комплексні добрива у значно меншій кількості, ніж при культивуванні класичних сортів. Також сучасні гібриди кукурудзи зазвичай мають покращену стійкість до найпоширеніших хвороб та шкідників. 

Рис. 1. Вибір ФАО гібридів кукурудзи в залежності від зони вирощування.

Інтенсивна  вологовіддача зерна кукурудзи практично припиняється при зниженні середньодобової температури повітря до +5-6°С і підвищення його відносної вологості до 80-90%. Такі погодні умови приблизно наступають зазвичай з першої декади листопада. Тому, коли такі умови настають, переносити строки збирання кукурудзи на більш пізні вже недоцільно.

Є компанії, у яких через не збалансовану структуру посівних площ під культурами, наявності в структурі тільки пізніх зернових культур (кукурудза, соя, соняшник), високу вологість зерна рослин, неоптимальний вибір ФАО гібридів для зони, відсутність чіткого розрахунку потреб в комбайнах, зерновозах, добового завантаження власних елеваторів, термінів закінчення збирання та інших причин розплановане збирання кукурудзи мінімум до кінця грудня, а то і пізніше. Через можливості випадання снігу у грудні виникають проблеми з уборкою кукурудзи, якістю зерна культури з високою вологістю, підвищуються втрати зерна за комбайном, збільшуються витрати на досушуванні зерна на елеваторі. Крім того, утворюються великі ризики виникнення збитків і не до отримання комерційної вигоди по причині залишення необробленої восени площі полів і зменшення врожайності мінімум на 10-15% на наступний рік через весняний обробіток грунту. Більш того, залишення необробленої восени площі під кукурудзою провокує збільшення чисельності лускокрилих шкідників, таких як озима совка, лучний метелик, бавовникова совка, стебловий метелик тощо.

Зимують гусениці озимої совки, лучного метелика, лялечки бавовникової совки у верхньому шарі грунту, а личинки стеблового метелика – в середині рослинних решток. Гусениці озимої совки знаходяться в грунті на глибині 10-25 см, а лялечки бавовникової совки – 4-10 см. Гусениці лучного метелика витримують взимку температуру до -30 С, озимої совки – до -11 С.

Велике значення в обмеженні чисельності лускокрилих шкідників має правильна обробка ґрунту. Зі стебловим метеликом, бавовникової совкою тощо можна боротися механічним способом – дискуванням чи оранкою. Не проведення осіннього обробітку грунту, відмова від дискування, оранки, безвідвального обробітку грунту сприяє виживанню шкідників у зимовий період і збільшенню їх численності. Таким чином, якщо застосовувати no-tiil або не використовувати осінню обробку ґрунту через не вчасне збирання кукурудзи, то популяція кукурудзяної стеблової метелики, бавовникової совки зростатиме.

Яскравим прикладом є масовий розвиток в Україні за останні 10 років лугового, стеблового метеликів та бавовникової совки. Ці шкідники інтенсивно та практично у всіх регіонах України ушкоджують посіви соняшника, кукурудзи, пшениці, сої та інших культур. Відмова від своєчасного та якісного дискування ґрунту після збирання врожаю, відмова від глибокого зяблевого оранки сприяє виживанню даних шкідників у зимовий період та збільшенню їх чисельності.

Рис. 2. Стебловий метелик

Перенесення збирання кукурудзи на зиму окрім додаткових проблем, нічого доброго не дає, але часто іншого виходу не залишається через велику вологість зерна кукурудзи. Ті компанії, які планують збирати кукурудзу мінімум до кінця грудня, мають потім проблеми з якістю її зерна і з високою вологістю. Це виливається у фузаріози на початках, через що можлива здача частини зерна кукурудзи на спирт, залишення необробленої восени площі полів і зменшення врожайності щонайменше на 10-15% наступного року через весняний обробіток ґрунту.

Фузаріоз качанів є найбільш широко поширеним захворюванням кукурудзи, особливо в районах з підвищеною вологістю. У цих районах уражається до 50-60% посівів кукурудзи. Одна з причин поширення фузаріозу є не правильний вибір гібридів з великим ФАО кукурудзи. Хвороба проявляється в період молочно-воскового дозрівання і може продовжувати свій розвиток при підвищеній вологості. На качані з’являються спочатку один, пізніше кілька заражених ділянок, які поступово розширюються і охоплюють велику частину качана.

Рис. 3. Хвороби початка

Хвороба розвивається в першу чергу на качанах, які пошкоджені бавовняною совкою, метеликом, мають велику вологість. У таких випадках патоген потрапляє всередину епідермісу, руйнує його, а далі проникає в здорові зерна. Це всі наслідки, що додаються, ще до високої вартості сушіння зерна, дорогу логістику, що йдуть ще від вибору гібридів кукурудзи з великим ФАО, не типовим для даного регіону.

Багато продавців насіння рекомендують через кліматичні зміни і зміщення кліматичних зон вирощувати гібриди кукурудзи з великим ФАО, ніж рекомендується для зони згідно суми ефективних температур. При нинішніх тарифах на сушку такий підхід буде малоефективним. До того ж, при довготривалому вегетаційному періоді рослинам можуть знадобитися додаткові комплексні мінеральні добрива, купити які буде затратно для власників малих та середніх фермерських господарств.

Для досягнення конвеєрного дозрівання кукурудзи і не попадання її в посуху при цвітінні, слід висівати гібриди різних груп стиглості. В Україні практичне значення мають, в основному, перші п’ять груп стиглості: 1. ранньостигла, ФАО 100–200 (вегетаційний період сходи – повна стиглість становить 90–100 днів) із сумою середньодобових температур 2200°C, ефективних 800-900°C; 2. середньорання, ФАО 201–300 (вегетаційний період сходи — повна стиглість становить 100–115 днів) із сумою середньодобових температур 2400°C, ефективних – 1100°C; 3. середньостигла, ФАО 301–400 (вегетаційний період сходи – повна стиглість становить115–120 днів) із сумою середньодобових температур 2600°C, ефективних – 1170°C; 4. середньопізня, ФАО 401–500 (вегетаційний період сходи – повна стиглість становить 120–130 днів) із сумою середньодобових температур 2800°C, ефективних – 1210°C; 5. пізня, ФАО більше як 500 (вегетаційний період сходи – повна стиглість становить 130–140 днів) із сумою середньодобових температур 3000°C, ефективних – 1250–1300°C.

Для Степу рекомендується висівати 25% ранньостиглої групи, 30% середньоранньої, 30% середньостиглої та 10-15% середньопізньої. Для Лісостепу – 25% ранньостиглої групи, 40 середньоранньої, 35% середньостиглої. Для Полісся – 60-70% ранньостиглої групи, 40-30% середньоранньої. Наприклад, для Чернігівський обл. рекомендується 60-70% ранньостиглої групи, 40-30% середньоранньої до ФАО250. Для Київській обл. – 40-30% ранньостиглої групи, 60-70% середньоранньої до ФАО 300. Для Полтавської обл. – 25% ранньостиглої групи, 40 середньоранньої, 35% середньостиглої до ФАО 350

Сергій Хаблак, доктор біологічних наук, агроном-експерт агроплатформи FERM