Україна та Німеччина готують повернення чоловіків додому: що відомо?

Механізми військового обліку та мобілізації українських громадян за кордоном переходять на рівень практичної взаємодії між європейськими урядами. Київ та Берлін офіційно розпочали спільну роботу над юридичними та адміністративними рішеннями, які дозволять повернути на батьківщину військовозобов'язаних громадян, що перетнули кордон із порушенням закону.

Як повідомив у інтерв'ю державному агентству Укрінформ посол України в Німеччині Олексій Макеєв, між українськими та німецькими профільними відомствами вже створено та функціонує спеціальна міжвідомча робоча група. Головне її завдання — напрацювання дієвих інструментів для повернення чоловіків мобілізаційного віку, які нелегально залишили Україну.

Наразі конкретні деталі та юридичні алгоритми, які розглядають дипломати й правоохоронці двох країн, тримаються в суворому секреті, щоб забезпечити ефективність майбутніх рішень.

«Я поки що не буду розкривати ці механізми. Вони якраз обговорюються в рамках роботи цієї робочої групи», — наголосив Олексій Макеєв.

356 тисяч призовників: масштаби української громади у ФРН

Питання перебування військовозобов'язаних українців у Німеччині вже давно вийшло у публічну площину німецької внутрішньої політики. За офіційними статистичними даними, оприлюдненими наприкінці травня, у Федеративній Республіці Німеччина загалом зареєстровано 1,348 мільйона українських біженців. З них 356 тисяч осіб — це чоловіки призовного віку.

Необхідність повернення молодих українців для виконання їхнього конституційного обов'язку раніше відкрито підтримав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Це свідчить про наявність політичної волі в Берліні сприяти Києву в питанні поповнення сил оборони, якщо для цього буде знайдено легальне міжнародно-правове підґрунтя.

Два вектори роботи: інформування та міжурядове сприяння

За словами українського дипломата, наразі державна політика у Німеччині розгортається у двох паралельних напрямках:

• Проєкт Unity Hub: це внутрішня робота українських державних інституцій із громадою за кордоном. У рамках цього хабу чоловікам роз'яснюють їхні права, обов'язки, законодавчі норми мобілізації та реальні можливості для повернення додому.
• Міжвідомчий обмін інформацією: безпосередня аналітична та правова робота українських і німецьких міністерств з метою визначення законних шляхів, у який спосіб німецька сторона може організаційно чи юридично посприяти процесу повернення осіб, які перебувають у країні незаконно.

Економічна інтеграція та інтереси майбутньої відбудови

Водночас посол звернув увагу на позитивну тенденцію: дедалі більше українських громадян у Німеччині успішно адаптуються, знаходять офіційну роботу, добровільно відмовляються від німецьких соціальних виплат (Bürgergeld) та починають наповнювати бюджет ФРН через сплату податків.

У зв'язку з цим виникає складний баланс інтересів. З одного боку, Німеччина отримує кваліфіковану робочу силу, яка знижує навантаження на її соціальну систему. З іншого боку, і Київ, і Берлін усвідомлюють, що ці люди будуть критично необхідні для відновлення України після завершення бойових дій.

«Це в наших інтересах і в інтересах Німеччини — зробити так, щоб на фахово підготовлених українців можна було розраховувати під час відбудови України. Це наш спільний інтерес», — резюмував Олексій Макеєв.