Закон про мобілізацію набув чинності: що змінилося для військовозобовʼязаних

18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Відтепер у військо призивають чоловіків з 25 років, а не з 27, як було раніше. Також, військовозобовʼязані матимуть 60 днів для оновлення даних у ТЦК, ЦНАПі або в електронному кабінеті — додатку “Резерв+”, який до червня працює в тестовому режимі, пише Суспільне.

Що зміниться для військовозобовʼязаних

Відсьогодні чоловіки віком від 18 до 60 років на час дії воєнного стану мають носити при собі приписне посвідчення, військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобовʼязаного. Вимагати його предʼявити можуть поліцейські або військовослужбовці ТЦК і СП.

Також з 18 травня військовозобовʼязані матимуть 60 днів для уточнення військово-облікових даних — адреси проживання та контактів. Зробити це можна або у будь-якому ТЦК та СП, чи ЦНАП, де при собі треба мати:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• військово-обліковий документ;
• медичні довідки про хвороби, якщо такі є;
• посвідчення водія (за наявності);
• документи про освіту, склад сімʼї, а також документи, що підтверджують право на відстрочку, якщо такі є.

Або дані можна оновити в електронному кабінеті призовника “Резерв+”. З 18 травня він працює у тестовому режимі, а у червні має запрацювати повноцінно. Реєстрація в ньому добровільна. Дані з нього фіксуватимуться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовʼязаних та резервістів “Оберіг”.

Читайте також: Уряд розглядає можливість бронювати без обмежень працівників двох сфер 

Як вручатимуть повістки

Є три типи повісток, які можуть будь-де та будь-коли, але лише особисто в руки, видати представники ТЦК і СП:

• для уточнення облікових даних;
• для проходження ВЛК;
• мобілізаційне розпорядження, так звана бойова повістка (її видають лише після того, як людина проходить військово-лікарську комісію).

Поліцейські не видаватимуть повістки, але можуть звірити документи військовозобовʼязаного з даними у базі “Оберіг” та, якщо вони не оновлені, мають право передати людину до ТЦК та СП.

Законна підстава відмовитися від повістки — якщо персональні дані в ній вказані некоректно. У такому випадку військовослужбовці ТЦК і СП складуть акт про відмову.

Після отримання повістки військовозобовʼязаний має прийти до ТЦК та СП у вказаний в ній термін. Не зробити цього і не отримати за це санкції можна у декількох випадках, зокрема, через хворобу, смерть близького родича, бойові дії (в тому числі, наприклад, через ракетні обстріли, якщо через них пошкоджено ваше житло). Про причини неявки треба протягом трьох днів повідомити ТЦК та СП. Далі — є тиждень, щоб таки прийти до військкомату.

Яка відповідальність за неявку

Якщо людина не зʼявилася по повістці, керівник ТЦК та СП може звернутися до поліції, аби ті доставили її у військкомат. У поліцейських є пʼять днів на розшук. Після — керівник ТЦК надсилає людині поштою вимогу про виконання обовʼязків.

Вимога дійсна, навіть якщо її не отримали особисто в руки — надсилати її будуть за вашою адресою, яка є у військкоматі, тож якщо адреса не актуальна — ще один привід таки оновити дані. Якщо військовозобовʼязаний протягом девʼяти днів ігнорує вимогу про виконання обовʼязків, ТЦК та СП може звернутися до суду, аби обмежити його у керуванні авто. Суд відмовить у позбавленні прав, якщо людина працює водієм і це її основний заробіток, або використовує автівку через інвалідність.

Чоловіків за кордоном, які не оновили дані, позбавлять консульських послуг.

Також Верховна Рада збільшила штрафи за неявку до ТЦК та СП. Якщо йдеться про ігнорування повісток на уточнення даних або на проходження ВЛК, це адміністративне правопорушення і сума штрафу складатиме від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень. Чи виписувати штраф та на яку саме суму визначатиме суд. Блокувати рахунки можуть лише тим, хто не сплатив штраф, і це знову ж таки, вирішує суд.

Якщо військовозобовʼязаний ігнорує мобілізаційне розпорядження, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності (336 стаття Кримінального кодексу України) — від трьох до пʼяти років позбавлення волі. На запит Суспільного в Офісі генеральної прокуратури повідомили, що протягом 2023 року за цією статтею зареєстрували 6745 правопорушень, з яких 1768 направили до суду.

Читайте також: На Черкащині депутатам місцевої ради, під час сесії, ТЦК роздали повістки

Що змінюється для підприємств

Як і раніше, підприємства зобовʼязані допомагати з мобілізацією органам місцевої влади та ТЦК та СП. На практиці це означає, що коли військкомат звертається до підприємства зі списком працівників, які мають оновити дані, керівники муситимуть під підпис ознайомити людей у списку, з цією вимогою. Якщо людина відмовляється ставити підпис, підприємство має оповістити про це ТЦК та СП. За відмову співпрацювати з військкоматами, керівники несуть адміністративну відповідальність (штрафи від 34 тисяч до 59,5 тисяч гривень).

Підприємства також мають утримувати в робочому стані майно, яке може знадобитися війську. Це, наприклад, автомобілі, будівлі тощо. Автівки мобілізують через акт прийому-передачі майна та ставлять на баланс ТЦК. Повернути їх повинні протягом 30 днів після оголошення демобілізації, а як саме відшкодовуватимуть збиток, якщо він буде, наприклад, якщо авто знищать на фронті, має визначити Кабмін. Для підприємств ця норма закону нічого особливо не змінює, оскільки їхнє майно і раніше перебувало на військовому обліку.

Кому надається відстрочка від призову

• Людям, в яких є інвалідність першої, другої та третьої груп. Однак цивільні чоловіки від 25 до 55 років, які отримали інвалідність II та III груп після 24 лютого 2022 року муситимуть ще раз пройти медико-соціальну експертизу. Це не стосується військовослужбовців та тих, кому вперше встановили інвалідність цих груп.
• Людям, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей. Однак, якщо подружжя розлучене, а один з нього військовозобовʼязаний і не сплачує аліменти понад трьох місяців, право на відстрочку втрачається.
• Батькам-одинакам, батькам, які виховують дітей з інвалідністю, усиновлювачам та опікунам, а також батьку чи матері неповнолітньої дитини, якщо один з них уже проходить військову службу.
• Опікунам, які доглядають своїх батьків з інвалідністю першої або другої групи, або батьків дружини чи чоловіка.
• Членам родини загиблих або зниклих безвісти під час бойових дій, АТО, ООС, сімей Героїв України, які загинули під час Революції Гідності.
• Людям, які навчаються на денній або дуальній формі, науковим співробітникам та науково-педагогічним працівникам, але якщо вони працюють у наукових установах не менш як на 0,75 ставки.
• Народним депутатам, урядовцям, посадовцям державних органів, зокрема, тим, хто забезпечує роботу президента, уряду та Верховної Ради, людям, які працюють в органах військового управління, дипломатам, суддям, головам обласних і районних рад, сільським та селищним міським головам та частині інших держслужбовців.
• Поліцейським, працівникам НАБУ, ДБР, прокуратури, ДСНС, кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, патронатної служби та підприємств, які критично важливі для забезпечення армії та функціонування економіки. Перелік останніх має визначити Кабінет міністрів.
• Жінок, що перебувають на військовому обліку, можуть призвати добровільно.

Як зміниться строкова служба

Базова військова служба (БВС) замінить строкову. Період її проходження можна обрати самостійно, але це має статися до того, як людині виповниться 25 років. На час дії воєнного стану БВС триватиме три місяці — місяць базової загальновійськової підготовки, два місяці фахової. Відстрочку отримають ті, хто продовжує навчання в університетах, коледжах тощо, або непридатні за станом здоровʼя. Документи про відтермінування служби необхідно буде подавати до ТЦК та СП 1 жовтня щороку до 24 років.

Також чоловіки, які навчаються у вишах, у закладах фахової освіти та військових закладах мають пройти базову військову підготовку (БВП). Такі курси в цих закладах впровадять з 1 вересня 2025 року. Фактично це військова кафедра, але тепер обовʼязкова для всіх студентів. Студентки можуть проходити базову військову підготовку за бажанням.

Ті, хто не пройшов БВП не зможуть отримати роботу на державній службі, або працювати в прокуратурі, поліції, органах місцевого самоврядування.

Читайте також: Міноборони запустило додаток Резерв+, у якому можна буде оновити дані військовозобов’язаного

Що зміниться для військових

По-перше, підстави для звільнення зі служби.

Раніше, навіть якщо медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) надавала військовому інвалідність, це не означало, що він міг звільнитися з армії. За рішенням ВЛК, зі статусом інвалідності, військовий міг далі бути “обмежено придатним”, або навіть “придатним” і продовжувати службу. Однак з 18 травня військові, які мають інвалідність за рішенням МСЕК, можуть звільнитися.

З 4 травня 2024 року також більше немає статусу “обмежено придатний”. Протягом девʼяти місяців військовозобовʼязані та військовослужбовці з цим статусом муситимуть заново пройти ВЛК. Тепер військово-лікарські комісії визнають людину, або придатною до військової служби, або ні, або придатною до служби в тилових частинах. Вирішувати це вони мають керуючись новим списком хвороб та критеріїв, які прописані в наказі 402.

Також з 18 травня зі служби можуть звільнитися військові, які перебували в полоні. Якщо вони все ж вирішують залишитися, отримають додаткові 90 днів відпустки.

Як і раніше звільнитися можуть вагітні жінки, люди, які самостійно виховують неповнолітню дитину, усиновлювачі, люди, які мають дитину з інвалідністю або утримують повнолітню дитину з інвалідністю І або II групи. Також підставою для звільнення є догляд за дружиною чи чоловіком з інвалідністю першої або другої групи, а також третьої групи, якщо інвалідність встановлена через онкозахворювання чи відсутність кінцівок.

По-друге, змінюються правила отримання відпустки для військовослужбовців. Як і раніше, військові мають лише 30 днів відпустки на рік, однак тепер можуть отримати 15 днів неподільної відпустки, а решту використати протягом року.

Читайте також: Відзавтра зміняться перевірки на кордоні: пояснення ДПСУ

По-третє, окрім щомісячних виплат для військовослужбовців, на час воєнного стану додаються й інші грошові винагороди. Наприклад, за знищення або захоплення військової техніки можна отримати від 12 до 908 тисяч гривень (яким саме буде порядок виплат, має визначити Кабмін). Крім того, для тих, хто протягом 30 днів виконує бойові завдання на передовій, або на території противника, або на тимчасово окупованій території, передбачена додаткова виплата 70 тисяч гривень. Кому їх нараховувати, визначатимуть військові частини. 100 тисяч гривень “бойових”, які військові отримують зараз, також залишатимуться.