Україні готують 140 млрд євро: у НАТО домовилися про новий план підтримки

Процес формування довгострокової стратегії безпеки на європейському континенті переходить у фінальну практичну фазу. Країни Північноатлантичного альянсу завершують роботу над ключовими документами, які визначать рівень військово-технічної взаємодії на найближчі роки. Як повідомляє UA.NEWS, напередодні масштабної міжнародної зустрічі лідерів держав оборонного блоку узгоджуються останні деталі фінансових зобов'язань. Головним інструментом підтримки стануть чітко прописані обсяги матеріального забезпечення, які планується офіційно затвердити під час засідань.

Ukraine Defence Pledge: хто став ініціатором оборонного плану на 140 мільярдів євро

Центральним елементом майбутнього саміту, що запланований на 7–8 липня у місті Анкара, має стати ухвалення нового пакета довгострокової військової підтримки. Проєкт підсумкової декларації містить положення про створення масштабної ініціативи під назвою Ukraine Defence Pledge. Основним лобістом та автором цієї програми виступила Німеччина, яка протягом кількох останніх місяців проводила дипломатичну роботу серед союзників для отримання спільної згоди.

Програма розрахована на фіксацію стабільних обсягів фінансування, де європейські країни та Канада зобов'язуються забезпечувати потреби українських сил оборони. Хронологічні рамки проєкту охоплюють 2026–2027 роки. Відповідно до попередньо узгодженого плану, щорічні фінансові асигнування становитимуть 70 мільярдів євро щороку, що сумарно за два роки сформує пакет у розмірі 140 мільярдів євро.

Складна математика НАТО: з яких джерел наповнюватимуть мільярдний пакет

Затвердження підсумкової цифри не передбачає автоматичного створення нових фінансових фондів понад ті програми, які вже були затверджені або закладені в бюджети раніше. Заплановані 140 мільярдів євро є консолідованим показником, що об'єднує різні фінансові джерела та механізми.

Внутрішня структура наповнення цього пакета включає:

• фінансові ресурси з кредитної програми Європейського Союзу, загальний обсяг якої становить 90 мільярдів євро і яка безпосередньо орієнтована на покриття оборонних потреб;

• усі поточні та заплановані двосторонні пакети військової допомоги, які виділяються безпосередньо європейськими членами Альянсу;

• сукупні оборонні внески та програми матеріально-технічного забезпечення з боку уряду Канади.

Поза програмою: чому США не беруть участі та хто з союзників опирався компромісу

Фінансова архітектура цієї конкретної програми має вибірковий характер і поширюється не на весь склад Північноатлантичного блоку. Сполучені Штати до цієї окремої програми не входитимуть, оскільки весь тягар довгострокових дворічних зобов'язань добровільно покладають на себе європейські столиці та Оттава.

Саме розподіл грошових часток став найскладнішим етапом під час засідань. За інформацією джерел видання «Європейська правда» в НАТО, переговорний процес супроводжувався внутрішніми розбіжностями. Деякі країни Європейського Союзу, які раніше не спрямовували значних фінансових ресурсів на матеріальне забезпечення українського війська, висловлювали небажання підписуватися під новими фіксованими обсягами витрат. Проте в результаті тривалих консультацій, які дипломати намагалися завершити до 3 липня, країнам вдалося досягти компромісного рішення, і станом на сьогодні пункт про 140 мільярдів євро збережено у фінальній редакції проєкту.

Оновлений статус у декларації: Росія як вічна загроза та нова роль Києва

Окрім суто фінансового аспекту, проєкт декларації саміту в Анкарі містить важливі політичні та стратегічні формулювання. Оборонний блок планує повністю зберегти спадкоємність своїх попередніх оцінок глобальної безпеки. Зокрема, у фінальному тексті росія знову буде офіційно названа загрозою для євроатлантичної безпеки, що залишається незмінною базовою тезою для всіх країн-учасниць.

Водночас текстова частина, яка безпосередньо стосується України, зазнає суттєвого розширення та змістовного переформатування. На основі досягнутих домовленостей у документі планують офіційно закріпити зміну політичної ролі Києва у загальній системі європейської оборони. Україну хочуть визнати державою, яка не просто споживає зовнішні ресурси та отримує матеріальну допомогу від партнерів, а країною, що завдяки своєму практичному досвіду сама здійснює вагомий та дієвий внесок у підтримання колективної безпеки європейського континенту. Остаточне затвердження цих положень відбудеться під час підписання декларації керівниками держав на саміті.