Дефіцит гречки в Україні: експерти пояснили, на скільки можуть зрости ціни

Ситуація на внутрішньому ринку продовольства України набуває ознак кризи в сегменті бакалійних товарів. Станом на весну 2026 року в країні офіційно підтверджено суттєвий дефіцит гречки, що створює передумови для різкого зростання роздрібних цін. Основною причиною називають критичне скорочення посівних площ та низькі показники збору врожаю, пише Agronews.

Антирекорд за 25 років: чому українські поля залишилися без гречки

Згідно зі звітами Мінекономіки, у 2025 році українські аграрії засіяли гречкою лише 61,4 тис. га. Для порівняння, у 2024 році цей показник був на третину вищим і становив близько 90 тис. га. У підсумку виробники змогли намолотити лише 82,7 тис. т зерна.

Виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий зазначає, що за обсягами цей врожай наближається до показників 2019 року, який досі вважався найгіршим. Проте в історичній перспективі останніх 25 років нинішня ситуація є безпрецедентною. Попри те, що споживчий попит всередині країни не зростає, пропозиція від власних агровиробників виявилася недостатньою для покриття базових потреб населення.

Світова пастка: чому Україна не може купити крупу в Китаї

Аналіз глобального ринку показує, що можливості для швидкого імпорту гречки з альтернативних джерел практично відсутні. Традиційно основними експортерами крупи були Китай, Україна та росія. Решта держав виступали виключно покупцями.

Наразі кон'юнктура змінилася:

• У Китаї обсяги імпорту почали перевищувати експорт, тому країна більше не може виступати донором для українського ринку.

• Інші країни-імпортери також конкурують за обмежені ресурси.

• Фактично на світовій арені залишився лише один великий постачальник із надлишками продукції — рф.

«Казахський» транзит: як російська гречка може потрапити на український стіл

Через неможливість прямих торговельних операцій із країною-агресором виникають ризики постачання крупи через треті країни. Сергій Громовий попереджає про існування обхідних шляхів, зокрема через територію Казахстану.

Механізм легалізації продукції виглядає так: росія вирощує основний обсяг гречки (близько 50%) в Алтайському краї, що межує з Казахстаном. На кордоні з боку Казахстану за останні роки збудовано чотири переробні заводи. Російська сировина завозиться на ці підприємства, проходить переробку та отримує документи як продукція казахського походження, після чого може потрапляти на міжнародні ринки, зокрема й український.

Прогноз для споживача: до чого готуватися покупцям

Невідповідність між обсягом внутрішнього врожаю у 82,7 тис. т та реальною потребою ринку неминуче призведе до перегляду цінників у магазинах. Дефіцит пропозиції вже зараз відчувається оптовими постачальниками, що зазвичай є випереджальним індикатором для роздрібної торгівлі.

Відсутність можливості закупити значні обсяги крупи в інших країнах, крім сумнівних схем реекспорту, ставить продовольчу безпеку в цьому сегменті у пряму залежність від залишків минулорічних запасів, які стрімко вичерпуються.