рф скоротила кількість масованих ударів по Україні у червні: що це може означати,

У червні 2026 року російські війська помітно знизили частоту масованих ракетно-дронових ударів по території України. Проте таке затишшя навряд чи свідчить про виснаження арсеналів ворога чи втрату його наступального потенціалу.

У новому аналізі американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначається, що зміна тактики може вказувати на переформатування стратегії або підготовку до нових, більш інтенсивних хвиль повітряного терору.

Статистика ударів: як зламалася п'ятимісячна схема російського терору

Починаючи із середини січня 2026 року, російська армія підтримувала чітко визначену циклічність повітряних нападів. Зазвичай окупанти здійснювали від однієї до трьох великих атак протягом тижня, використовуючи понад 300 засобів ураження за один раз, після чого брали оперативну паузу на один-два тижні для відновлення сил.

Ця схема стабільно працювала протягом п'яти місяців:

Січень: три масовані атаки з використанням понад 300 ракет і дронів у другій половині місяця.
Лютий: шість масштабних хвиль обстрілів.
Березень: чотири масовані удари.
Квітень: п'ять масштабних атак.
Травень: шість хвиль ударів високої інтенсивності.

Однак у червні ця напрацьована система несподівано зламалася. Протягом усього місяця було зафіксовано лише два масштабні обстріли із застосуванням сотень повітряних цілей — вони відбулися 2 та 15 червня. Причини такого різкого спаду наразі залишаються предметом дискусій.

Затишшя перед бурею: дві версії зміни тактики від ISW

Військові експерти наголошують, що однозначного пояснення червневої аномалії наразі немає. Водночас аналітики ISW виділяють дві найбільш ймовірні причини зміни поведінки командування рф.

Перша версія полягає у банальному накопиченні запасів. Росія може свідомо стримувати поточні удари, щоб акумулювати критичну кількість безпілотників та ракет для майбутньої, значно потужнішої повітряної кампанії. Кремль здатний вичікувати найбільш вигідний для себе момент, розраховуючи здійснити масований прорив та максимально виснажити українську систему протиповітряної оборони.

Друге можливе пояснення пов'язане з внутрішніми технологічними та логістичними процесами у військово-промисловому комплексі рф. росія може перебудовувати систему виробництва ударних БПЛА. Зокрема, йдеться про спроби децентралізувати збирання «Шахедів» або переорієнтувати заводи на випуск складніших моделей, наприклад, безпілотників із реактивними двигунами. Виготовлення такої техніки є технологічно складнішим і потребує значно більше часу та ресурсів, що безпосередньо впливає на темпи постачання зброї на фронт.

Що це означає для української системи ППО та чого чекати далі

Поточне зменшення кількості ракетних хвиль дає українським силам протиповітряної оборони додатковий час для відновлення та оптимізації захисту. Проте в ISW застерігають від переоцінки цього затишшя. Попередній досвід війни демонструє, що російська армія здатна оперативно повертатися до практики регулярних ударів, щойно вирішить логістичні проблеми або накопичить необхідну кількість боєкомплекту.