Українців мобілізаційного віку можуть повернути з Німеччини? Що заявив посол

Відносини між Україною та Німеччиною остаточно переходять від формату «донор — реципієнт» до стратегічного партнерства. Наразі країни готують низку масштабних угод, які передбачають спільне виробництво новітнього озброєння, а також опрацьовують на рівні міністерств питання повернення українських громадян.

Деталі нових українсько-німецьких проєктів розкрив посол України у ФРН Олексій Макеєв у інтерв'ю виданню «Укрінформ».

Оборонний сектор: «Drone Deal» та понад 10 спільних підприємств

За словами дипломата, сьогодні Німеччина є найбільшим донором військової допомоги Україні в Європі. Про серйозність намірів Берліна свідчить і фінансове планування: у бюджеті на 2026 рік та проєкті на 2027 рік на військову підтримку України вже закладено 11,5 мільярда євро.

Проте головним досягненням останнього часу є перехід до створення спільних оборонних підприємств. Макеєв повідомив, що наразі створюється понад десять таких підприємств за участю ключових українських і німецьких компаній.

Двома головними напрямками спільного виробництва стануть:

• Рамкова угода «Drone Deal»: за ініціативи Президента України ведуться переговори щодо підписання документа, який дозволить обмінюватися технологіями та спільно виробляти безпілотники. Наразі переговорні команди активно працюють над текстом угоди.

• Європейська антибалістична ППО: оскільки сьогодні в Європі немає власної системи перехоплення балістичних ракет, Україна та Німеччина об'єднують зусилля для її створення. До процесу залучені провідні німецькі виробники компонентів (радарів, систем наведення, ракет), які перебувають у прямому діалозі з українськими підприємствами.

Крім того, опрацьовується можливість спільного виробництва далекобійної зброї та ракет-перехоплювачів (зокрема, обговорюються перспективи ліцензійного виробництва технологій компанії MBDA).

Робота з біженцями та статус військовозобов'язаних

Окремим блоком стратегічного партнерства є координація дій щодо українців, які перебувають у Німеччині (зараз це близько 1,3 мільйона осіб). За словами посла, робота з громадянами ведеться за двома напрямами.

Перший напрямок — інформаційний. За підтримки німецької сторони відкрито перший центр Unity Hub у Берліні, де українці можуть отримати консультації від державних структур (наприклад, Пенсійного фонду) та дізнатися про можливості для повернення чи інтеграції.

Другий напрямок — міжурядова взаємодія. Між українськими та німецькими відомствами вже створено робочу групу для обміну інформацією та координації дій щодо повернення громадян. Відповідаючи на запитання журналіста про те, як вирішуватиметься питання з чоловіками мобілізаційного віку, які незаконно залишили Україну, посол підтвердив факт таких переговорів, проте відмовився деталізувати їхній зміст.

«Я поки що не буду розкривати ці механізми. Вони якраз обговорюються в рамках роботи цієї робочої групи», — заявив Олексій Макеєв.

Посол наголосив, що і Київ, і Берлін зацікавлені в тому, щоб фахово підготовлені українці поверталися та брали участь у відбудові держави, коли для цього з'являться відповідні умови.