Птахи масово зникають з України: які види на межі та чим це загрожує

Українська орнітофауна переживає серйозні трансформації: одні види залишають наші ландшафти, інші намагаються пристосуватися до стрімких екологічних змін. Причини — у деградації природних середовищ, інтенсивному сільському господарстві та наслідках війни, які сьогодні не дають вченим повною мірою оцінити масштаби втрат. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла орнітологиня, координаторка екоосвітнього напрямку Франкфуртського зоологічного товариства в Україні Ганна Кузьо.

Птахи — перші, хто реагує на зміни довкілля

Птахи надзвичайно чутливі до найменших зрушень у природних процесах, тому саме вони показують, як швидко руйнуються екосистеми. Зовні знайомі поля або ліси можуть виглядати незмінними, але їхня екологічна структура вже давно інша — і це відразу відображається на чисельності пташиних популяцій.

Орнітологи наголошують: в Україні немає повноцінної системи тривалого обліку поширених видів. Моніторинг ведеться лише на частині заповідних територій, що дозволяє бачити лише окремі фрагменти загальної картини.

Які види зникають та що їм загрожує

Польові види — заручники агропромислових змін

Одним із найпомітніших прикладів стала жовта плиска. Вона різко скорочує чисельність, хоча її середовище, на перший погляд, залишається знайомим. Але деталі інші:

• масове використання пестицидів,

• падіння кількості комах,

• зміна структури культур,

• заростання луків і пасовищ через спад традиційного тваринництва.

У таких умовах плиска не знаходить придатних місць для гніздування — і покидає території, де раніше мешкала століттями.

Лісові види — жертви “омолодження” лісів

У західноукраїнських лісах серйозно скорочується чисельність жовни чорної — птаха, який залежить від наявності старих дерев і мертвої деревини. Саме вона формує екологічну інфраструктуру лісу:

• щороку видовбує нові дупла,

• залишає їх іншим видам — від сов до лісових голубів.

Зменшення кількості старих лісів та планові вирубки позбавляють жовну життєвого простору. А зникнення “інженера екосистеми” запускає зміну всього лісового угруповання.

Війна як найбільший фактор невідомості

Повномасштабні бойові дії зруйнували не лише природні території, а й можливість їх досліджувати.

• Частина заповідників окупована,

• інші недоступні через міни чи руйнування,

• наукові групи не можуть проводити регулярні обстеження,

• багато фахівців вимушено залишили свої регіони.

Результат — брак даних про те, які саме види постраждали найбільше і як змінилась їхня поведінка. Але очевидно, що вибухи, пожежі, втрата лісів та боліт — чинники, які майже напевно призвели до суттєвого зниження чисельності багатьох птахів.

Висновок

Українські птахи сьогодні перебувають під тиском одразу кількох криз: від перетворення агроландшафтів до руйнівних наслідків війни. Від їхньої присутності напряму залежить стан екосистем, адже вони регулюють чисельність комах, розповсюджують насіння і підтримують природну рівновагу. Захист птахів — це не лише збереження біорізноманіття, а й запорука стабільності наших природних ресурсів у майбутньому.