Наші предки були переконані, що родове ім’я має особливу силу та приховану інформацію про походження людини, пише Радіо Трек.
Історик Валентин Бендюг зазначає: якщо прізвище закінчується на «-ський» або «-цький», у роду можуть бути польські корені. Такі прізвища, як Ковалевський, Потоцький чи Вишневський, спочатку належали представникам польської шляхти. Згодом подібні закінчення з’явилися і в українських родах — достатньо згадати Хмельницького, Левицького чи Руданського.
У тих регіонах України, що свого часу перебували під владою Речі Посполитої, поширеними стали й інші варіанти прізвищ із закінченнями «-ук», «-юк», «-ак», «-чук». Приклади таких прізвищ: Ткачук, Василюк, Гаврилюк, Погребняк.
Спершу вони формувалися від імен, які давали дитині під час хрещення, а згодом закріплювалися як родові ознаки.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
