В Раді повідомили, коли буде ухвалений та запрацює закон про мобілізацію

Верховна Рада України ймовірно проголосує за законопроєкт про мобілізацію, до кінця лютого, а чинності закон набуде на початку квітня. 

Про це сказав народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) в ефірі телемарафону.

Він нагадав, що до 21 лютого народні депутати подаватимуть правки до законопроєкту про мобілізацію, який був ухвалений в першому читанні. За його словами, велика кількість поправок до законопроєкту може сповільнити процес розгляду. Железняк вважає, парламентський рекорд поправок до законопроєкту в 16 480 не буде перевершено, але їх буде дуже багато.

“До кожного депутата звертаються і асоціації, і юристи, і об’єднання щодо поправок. Я впевнений що їх буде багато. Умовно тисяча-дві, а це велика кількість. Кожна поправка — це 2 хвилини пленарного часу. Умовно, тисяча правок помножити на 2 хвилини — це буде 2000 хвилин. А це значно більше, ніж засідає парламент в один пленарний тиждень”, — розповів Железняк. При цьому додав, що для того, щоб не було такої ситуації з довгим розглядом поправок, коаліція в парламенті, ймовірно,  знайде “креативні” підходи, щоб їх якнайскоріше розглянути.

Читайте також: Вербував жінок за $300 для секс-послуг в Італії: ДПС викрили канал торгівлі людьми

Железняк очікує, що законопроєкту буде ухвалено до кінця лютого. Він буде підписаний на початку березня і через місяць вступить в дію, тобто йдеться про початок квітня.

Народний депутат України Дмитро Наталуха (фракція “Слуга народу” не виключає, що можуть бути поправки щодо призову військових пенсіонерів, а також власників зброї, бо сьогодні щодо цього триває дискусія.

Він також розповів, що тривають дискусії щодо ідеї бронювання працівників підприємств за гроші. 

“Цей підхід дозволяє в якомусь сенсі планувати підтримку Збройних сил України, попри зовнішній фактор, тобто не зважаючи на те, який буде президент США, з яким настроєм сьогодні прокинеться прем’єр-міністр Угорщини. Якщо надати українському бізнесу можливість збільшити добровільно розмір військового збору в обмін на збереження критичного працівника на своїй посаді, то ми говоримо про можливість акумулювати за рік від 200 до 500 мільярдів гривень”, – сказав він. При цьому зазначив, що поки такий підхід ще лише опрацьовується.

У відповідь Ярослав Железняк зазначив, що наведені розрахунки перевищені в десятки разів.

“І пробачте, але це майновий ценз”, – наголосив він. За його словами, ця ідея не буде підтримана і в суспільстві, і в сесійній залі парламенту. 

Читайте також: У Німеччині затримали нападника на українців: МЗС взяло розслідування вбивства на контроль

“Ви ніколи не поясните мамі солдата, який вже на фронті або буде мобілізований в селі – чому її сина, який працює слюсарем комунальної компанії, мобілізували, а інший був заброньований, бо він заплатив більше податків. Це достатньо слизька соціальна тема, в яку я б не радив ніколи заходи, бо шансів ухвалення такого в парламенті немає”, – підкреслив Железняк.