США пропонують створити демілітаризовану зону в рамках врегулювання війни в Україні за «корейською моделлю»,

Адміністрація США просуває ідею радикального врегулювання конфлікту в Україні, яке передбачає створення демілітаризованої зони (ДМЗ) за так званою «корейською моделлю». Як повідомляє The Washington Post, цей план містить як жорсткі територіальні компроміси, так і безпрецедентні гарантії безпеки та економічного розвитку для України.

Ці переговори стосуються не просто припинення вогню, а формування нової архітектури безпеки у Східній Європі. Розбираємо ключові пункти обговорюваної угоди, які можуть визначити майбутнє країни.

«Корейська модель»: Як виглядає демілітаризована зона

Найбільш суперечливий елемент плану — це створення ДМЗ. Цей механізм має стати основою для припинення вогню та заморожування військового конфлікту, але не юридичного його завершення.

Лінія припинення вогню: Демілітаризована зона пропонується вздовж усієї поточної лінії фронту, від Донецької області до Херсона.
Дві зони: За ДМЗ буде розташована глибша буферна зона, куди буде суворо заборонено вводити важке озброєння.

Аналіз "корейської моделі": Суть цього підходу полягає в тому, що країни де-факто припиняють вогонь та утворюють захищений кордон (як між Північною і Південною Кореєю), але де-юре не визнають цей кордон як остаточний. WP зазначає, що таким чином американці намагаються переконати Президента Зеленського на виведення військ з Донбасу та вздовж лінії зіткнення.

Ціна безпеки: Територіальні компроміси та «обмін»

У рамках загальної угоди питання кордонів має бути вирішене через територіальні поступки.

«Обмін територіями» є невід’ємною частиною угоди. Однак, як зазначає джерело, Україна та США досі ведуть торг щодо того, як саме будуть проведені межі та який саме обмін стане остаточним. Це підкреслює, що питання суверенітету залишається найскладнішим у переговорному процесі.

Гарантії безпеки та роль США: Стаття 5 НАТО без членства

Найбільший бонус для України у цьому плані — це обіцянки військової підтримки, які мають стати надійною заміною членству в Альянсі.

Ключові елементи гарантій:

Квазі-Стаття 5: Штати нададуть гарантії безпеки, аналогічні статті 5 НАТО (колективна оборона).
Вимога Києва: Україна вимагає, щоб США підписали та ратифікували таку угоду Конгресом, що має надати документу максимальної юридичної ваги та стійкості до політичних змін у Білому домі.
Європейська підтримка: Європейські країни підпишуть окремі гарантії безпеки.
Розвідка: Команда Трампа заявила про готовність і надалі надавати Україні підтримку у сфері розвідки та обміну даними.

ЗАЕС та Євроінтеграція: Два несподівані бонуси

На тлі болючих військових компромісів план пропонує два критично важливих позитивних пункти, які мають зміцнити стійкість України.

Хто контролюватиме Запорізьку АЕС?

Важливим елементом є те, що Запорізька АЕС не перебуватиме під російською окупацією. Обговорюється, що США можуть взяти на себе управління об'єктом. Це подобається деяким українським чиновникам, оскільки виводить ЗАЕС з-під російського впливу і забезпечує ядерну безпеку.

Вступ до ЄС вже у 2027 році

Угода передбачає чіткий політичний графік: Україна приєднається до ЄС вже у 2027 році. Це не лише потужний політичний сигнал, але й економічний якір, оскільки членство сприятиме критично важливій торгівлі та інвестиціям.

Головні спірні питання: Вето росії та розмір ЗСУ

Незважаючи на значний прогрес, переговорники досі стикаються з двома критичними питаннями, які можуть зірвати домовленості.

Захист суверенітету: Позитивним моментом є те, що суверенітет України буде захищений від будь-якого російського вето на майбутні політичні рішення.
Обмеження армії: Найбільша "червона лінія" для Києва — це пропозиції щодо обмеження чисельності української армії. Переговорники, схоже, все ще мають проблеми з цим делікатним питанням, оскільки такий крок може створити серйозну загрозу безпеці країни у довгостроковій перспективі.