"Криптовалюта це нові схеми для ухилення від податків": пояснення адвокатів

Поспіх із впровадженням правил оподаткування криптооперацій у Верховній Раді може створити нові можливості для ухилення від податків і відмивання коштів, а також поставити під загрозу фінансову безпеку в умовах війни. Таку думку висловив адвокат Василь Костюк, коментуючи проєкт закону, що може набути чинності з 1 січня 2026 року. 

Що саме попереджає Костюк 

«Україна стоїть на порозі чергової спроби легалізувати ринок віртуальних активів. Верховна Рада планує розглянути законопроєкт, який визначає правила оподаткування операцій з криптовалютою, з потенційним набранням чинності з 1 січня 2026 року. Цей крок, міг би принести бюджету мільярди гривень, але на практиці документ викликає серйозні сумніви. Замість очікуваних надходжень, легалізація може відкрити двері для масового ухилення від податків, що призведе до значних втрат державного бюджету та посилить ризики фінансової нестабільності в країні, яка вже потерпає від війни», – зазначає Василь Костюк. 

За словами адвоката Василя Костюка, чинні заходи з протидії шахрайським схемам на крипторинку є недостатніми й не дають гарантій, що ухилення від сплати податків не набуде масового характеру. Криптовалюти через свою децентралізовану та частково анонімну природу легко використовуються для приховування доходів, їх відмивання й швидкої конвертації в готівку. Як вказують дані Державної служби фінансового моніторингу, подібні ризики вже реєструються на практиці.

Костюк також наголошує на масштабі проблеми: "За даними Chainalysis, український сегмент ринку криптовалют входить до числа найбільших у регіоні з обігом у мільярди доларів, але значна частина цих операцій лишається поза податковим полем. Обіцянки про можливі надходження (включно з прогнозованими 14 млрд грн) виглядають привабливо, проте без жорсткого нагляду й чіткої регуляторної схеми вони можуть не виконатися. Невизначеність щодо того, хто контролюватиме резерви токенів і прозорість «білих книг», а також потенційні обмеження щодо популярних офшорних токенів (наприклад, USDT) здатні відштовхнути легальних гравців і підштовхнути їх у сіру зону, тоді як ігнорування зв’язків з російськими структурами створює додаткові ризики в умовах війни".

Підсумовуючи, Костюк попереджає: у такому вигляді законопроєкт може лише стимулювати ухилення від оподаткування. Досвід деяких європейських країн свідчить, що через анонімні гаманці держави втрачають до 20–30% потенційних податкових надходжень, а в Україні — з огляду на чинні корупційні виклики такі втрати можуть перетворитися на багатомільярдні збитки, коли кошти будуть виводити за кордон без оподаткування. 

Що передбачає проєкт закону

Проєкт, який обговорюють у парламенті, має впорядкувати статус віртуальних активів і закріпити правила оподаткування операцій із криптою. Документ намагається узгодити українське регулювання з європейськими підходами, але юристи й бізнес звертають увагу на невизначеність у частині нагляду та практичних механізмів контролю. 

Ризики, які називають фахівці

Експерти виділяють кілька ключових загроз: складність ідентифікації власників віртуальних активів, можливість використання децентралізованих сервісів (DEX) для приховування транзакцій, а також ризики, пов’язані з токенами, емітованими поза юрисдикцією України (наприклад USDT). Ці фактори ускладнюють застосування традиційних інструментів боротьби з відмиванням коштів (AML) і підвищують ймовірність ухилення від оподаткування. 

Чи є підстави для побоювань

Державні звіти й міжнародні дослідження підтверджують: криптоактиви використовуються і в легальних, і в незаконних операціях. Держфінмоніторинг фіксує випадки використання криптовалют для відмивання коштів і фінансування злочинної діяльності. Chainalysis у своїх регіональних оглядах підтверджує високі обсяги транзакцій у Східній Європі, включно з Україною. Це підкреслює потребу сильних інструментів контролю та прозорих процедур оподаткування. 

Висновок

Ідея вивести крипторинок із тіні й наповнити бюджет — слушна, але без ретельного опрацювання механізмів контролю та чіткого розподілу регуляторних повноважень легалізація ризикує створити більше проблем, ніж вирішити. Якщо законопроєкт допрацюють з урахуванням рекомендацій щодо AML, прозорості емітентів і нагляду за «виходом у фіат», шанси закріпити прозору і безпечну інфраструктуру зростуть.