Верховна Рада відкриє представництво у Європарламенті: Стефанчук розкрив деталі

Український парламент відкриє своє представництво у Європейському парламенті найближчим часом. Про це сказав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час наради послів, пише Укрінформ. Дзеркальний офіс європейської інституції вже функціонує в нашій державі.

Спікер висловив вдячність європейським партнерам за ініціативи. Президентка Європарламенту Роберта Мецола особисто підтримує нашу країну. Вона відвідує Київ та сприяє ухваленню фінансових пакетів допомоги.

"Уже найближчим часом ми ставимо собі за мету відкрити представництво Верховної Ради України в Європейському парламенті, так само, як Європейський парламент уже відкрив своє представництво в Україні", - повідомив Стефанчук.

Окремим вектором дипломатичних зусиль залишається Північна Європа та балтійський регіон. Ці союзники системно фінансують потреби нашої армії зі своїх національних бюджетів. Українська делегація запланувала офіційні поїздки до столиць Ісландії та Фінляндії. Представники цих урядів послідовно підтримують суворий режим санкційних обмежень. Вступ Фінляндії до Альянсу відкрив нові можливості для спільної роботи. Дипломати мають намір збільшити кількість безпекових проєктів з цим регіоном.

"Тут є величезні перспективи для співпраці та взаємного розвитку. Найближчим часом плануємо візити до Рейк'явіка та Гельсінкі, щоб посилити взаємодію з нордично-балтійськими країнами", - підкреслив він.

Парламентська дипломатія також активно працює у форматі Великої сімки. Черговий саміт спікерів G7 прийме Париж з 10 по 12 вересня. Представники України доєднаються до роботи як учасники сесії вже вп'яте. Попередні раунди таких переговорів відбувалися в Токіо та італійській Вероні. Цей майданчик збирає країни з найпотужнішими економіками світу. Українська делегація шукатиме там нові формати залучення ресурсів для оборони.

Окрему увагу дипломати зосередили на темі Кримської платформи. Послам дали завдання активніше запрошувати спікерів та політсил із країн, де вони працюють, на майбутні події цього формату. Сама платформа діє з 2021 року як міжнародний координаційний механізм, що готує рішення для деокупації півострова. Раніше такі саміти парламентського рівня вже успішно провели у Загребі, Празі та Ризі. Залучення нових впливових майданчиків має розширити географію підтримки нашої держави та долучити до діалогу нових партнерів.

Як Україна готується до ЄС: адаптація законів та прямі переговори з політиками

Саміти - це лише верхівка айсберга. Основна ж робота з євроінтеграції зазвичай лягає на міжпарламентські групи дружби. Отримавши кандидатський статус, Верховна Рада суттєво змінила формат взаємодії з європейцями.

Звичні протокольні візити відійшли на другий план. Увесь фокус зараз на тому, щоб адаптувати українські закони під жорсткі норми Євросоюзу. Депутати почали контактувати з профільними комітетами інших країн напряму. На практиці розбирають чужий досвід: від судових реформ і боротьби з корупцією до екології та цифровізації. Суть у тому, щоб готувати якісні документи ще до початку перевірок у Брюсселі.

Є ще один важливий момент. Кожен пакет допомоги чи крок до розширення ЄС обов'язково проходить ратифікацію місцевими парламентами держав-членів. Тому українські делегації регулярно їздять по європейських столицях, намагаючись знайти спільну мову навіть із опозиційними силами. Там політикам пояснюють суто прагматичні речі: чому наша інтеграція посилить спільний ринок і загальну безпеку континенту.

Закордонних колег також постійно кличуть в Україну. Візити на прифронтові чи звільнені території дозволяють іноземцям наживо оцінити масштаби російських руйнувань.