Реформа кримінальної розвідки: хто зможе прослуховувати українців

Українську правоохоронну систему чекає серйозне перезавантаження. Радянську модель оперативно-розшукової діяльності (ОРД) хочуть замінити на сучасну європейську кримінальну розвідку. Відповідний законопроєкт уже готують до реєстрації у Верховній Раді. Серед головних змін – нові правила стеження, легальні гонорари для інформаторів без податків та жорсткіші вимоги до провайдерів і соцмереж. Про це повідомила нардепка Василевська-Смаглюк.

Хто саме отримає право на розвідку

Документ ставить крапку щодо того, хто може займатися кримінальною розвідкою. Запропоновано вичерпний список із 12 структур: Нацполіція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, Служба зовнішньої розвідки, прикордонники, митниця, розвідка Міноборони, УДО, Пенітенціарна служба (ДКВС) та Військова служба правопорядку. Усім іншим відомствам і службам така діяльність буде суворо заборонена.

Прослушка через суд і захист топчиновників

Проєкт закону жорстко регламентує найбільш чутливі методи стеження. Щоб отримати доступ до банківських рахунків, зняти дані з мереж, прослухати телефон чи таємно зайти в житло, обов'язково знадобиться ухвала слідчого судді. Впровадження агента під прикриттям візуватиме керівник підрозділу, а контрольовані закупки проходитимуть виключно за постановою прокурора.

Аби уникнути політичного тиску, розробники передбачили окремий запобіжник. Стежити за нардепами, суддями, адвокатами, а також за керівниками НАБУ, САП чи СБУ дозволять лише після санкції генерального прокурора. До того ж судові ухвали на такі розвідувальні заходи приховані від відкритого реєстру, щоб фігурант випадково не дізнався про розробку завчасно.

Гроші для інформаторів та доступ до крипти

Мабуть, найрезонансніша новація – це легалізація інформаторів. Агентам планують виплачувати офіційну грошову винагороду, яку не треба буде світити в деклараціях і з якої не братимуть податки. При цьому закон прямо заборонить вербувати священників, лікарів, адвокатів та журналістів, аби не порушувати їхню професійну таємницю.

Офіцерам «під прикриттям» дадуть своєрідний антикорупційний імунітет. Якщо того вимагає легенда, їм дозволять формально працювати за сумісництвом або влаштовуватися поруч із родичами підозрюваних. На такі ситуації не поширюватимуться обмеження закону «Про запобігання корупції». Суттєво зміняться і правила гри для технологічного сектору. Законопроєкт зобов'яже інтернет-провайдерів, операторів зв'язку, хостинги, платіжні системи та соцмережі співпрацювати з розвідкою. Особливу увагу приділятимуть криптовалютним схемам відмивання грошей. Зібрану інформацію про правопорушення триматимуть у базі до 15 років, а дані про засуджених – аж поки їм не виповниться 80 років.