Тимур Міндіч подав позов проти Володимира Зеленського

Тимур Міндіч, якого правоохоронні органи вважають ключовим організатором масштабної корупційної схеми в державній компанії «Енергоатом», перейшов до радикальних юридичних дій. Стало відомо, що бізнесмен вирішив оскаржити застосовані проти нього обмеження на найвищому судовому рівні.

У середу, 20 травня 2026 року, народний депутат України Ярослав Железняк повідомив, що Міндіч звернувся з офіційним позовом до Касаційного адміністративного суду. Головна вимога позивача — визнати протиправним та повністю скасувати персональні обмеження, запроваджені державою.

Позов проти президента: чого вимагає Тимур Міндіч у суді

У судовому позові, який уже надійшов до Касаційного суду, відповідачем зазначений безпосередньо президент України Володимир Зеленський. Бізнесмен вимагає скасувати указ президента №843/2025 від 13 листопада 2025 року.

Саме цим документом РНБО наклала на Міндіча жорсткі санкції, які заблокували його активи та фінансову діяльність одразу після того, як розгорівся гучний скандал навколо стратегічного державного підприємства. Тепер законність президентського указу перевірятиме судова колегія.

Схема «шлагбаум» в «Енергоатомі»: як працював бізнес на відкатах

Позов проти президента є прямим наслідком однієї з найгучніших антикорупційних операцій останніх років. У листопаді 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опублікувало резонансні фрагменти аудіозаписів та оголосило про проведення масштабної спецоперації під кодовою назвою «Мідас».

За версією слідства, всередині «Енергоатома» тривалий час функціонувала так звана схема «шлагбаум»:

• Від приватних компаній-контрагентів, які постачали продукцію чи послуги для АЕС, вимагали регулярні хабарі;
• У разі відмови платити «відкати», учасники схеми штучно блокували підписання документів та затримували законні оплати за виконані роботи;
• За непокору підприємцям погрожували повним скасуванням статусу постачальника держкомпанії.

Розмір «данини» становив 10–15% від суми контрактів. Загалом учасникам злочинного угруповання вдалося легалізувати близько $100 млн. Ці брудні кошти виводилися та відмивалися через тіньові офіси, які детективні органи пов’язують із родиною колишнього народного депутата Андрія Деркача.

"Карлсон", "Рокет" та "Тенор": кінематографічні кодові імена операції «Мідас»

Під час розслідування детективи викрили розгалужену мережу бек-офісу, де кожен учасник мав своє унікальне кодове ім'я. Наразі у справі затримано п'ятьох осіб, а ще сімом офіційно оголошено про підозру.

Поточний юридичний статус та ролі фігурантів у матеріалах слідства розподілилися так:

• Тимур Міндіч («Карлсон») — бізнесмен, якого НАБУ офіційно називає головним організатором та ідеологом схеми «шлагбаум». Наразі перебуває під санкціями, які намагається скасувати через суд;
• Олександр Цукерман («Шугармен») — співробітник бек-офісу, який також потрапив під дію президентських санкцій;
• Ігор Миронюк («Рокет») — колишній радник міністра енергетики, наразі перебуває під вартою;
• Дмитро Басов («Тенор») — виконавчий директор із безпеки «Енергоатома», перебуває в СІЗО;
• Ігор Фурсенко («Рьошик») — представник бек-офісу, за якого було внесено колосальну заставу у розмірі 95 млн грн;
• Людмила Зоріна та Леся Устименко — працівниці офісу, звільнені під заставу в 37 млн грн;
• Чернишов — ще один фігурант розслідування, за якого внесли понад 51,6 млн грн для виходу із СІЗО.

Поки інші топменеджери та посередники намагаються викупити свою свободу мільйонними заставами чи перебувають у камерах ізоляторів, лідер угруповання обрав шлях відкритої судової війни з лідером держави. Очікується, що розгляд справи у Касаційному адміністративному суді стане головним маркером стійкості антикорупційної системи країни.