Україна планує виробляти ракети до Patriot та бомби Hammer до кінця 2026 року

Україна продовжує курс на локалізацію виробництва західного високоточного озброєння. За словами Президента Володимира Зеленського, вже до кінця 2026 року держава розраховує отримати технічну можливість самостійно виготовляти ракети для передових систем ППО, а також французькі керовані авіабомби.

Ракети до Patriot та Aster-30: коли очікувати на власне виробництво

Головним пріоритетом для держави залишається посилення протиповітряної оборони. За офіційними заявами глави держави, Україна веде переговори зі США щодо отримання відповідних ліцензій та технологій для виробництва ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot. Очікується, що отримати такі спроможності вдасться до кінця 2026 року.

Аналогічні терміни визначені й для іншої потужної системи ППО — європейського комплексу SAMP/T. Завдяки домовленостям із Францією та Італією, Україна планує розгорнути локальне виробництво зенітних ракет Aster-30, які здатні ефективно перехоплювати балістичні цілі.

Бомби Hammer та SCALP: результати домовленостей із Францією

Окрім засобів протиповітряної оборони, значна увага приділяється наступальному та далекобійному озброєнню. Президент повідомив про позитивне рішення з боку Франції щодо спільного виробництва керованих авіабомб AASM Hammer. Ці високоточні боєприпаси вже активно використовуються українською бойовою авіацією. Крім того, за підсумками переговорів ухвалено рішення про передачу ліцензій на виробництво відомих французьких крилатих ракет класу «повітря-земля» SCALP. Їхня локалізація має суттєво посилити можливості Сил оборони щодо ураження тилових об'єктів противника.

Що відомо про європейський антибалістичний щит FREYA

Ще одним стратегічним напрямом оборонної співпраці є розробка новітніх систем захисту. Володимир Зеленський зазначив, що наразі Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням антибалістичного проєкту під назвою FREYA. Детальні технічні характеристики, масштаби та вартість цієї розробки наразі залишаються закритими з міркувань безпеки. Однак загальна мета проєкту полягає у створенні надійної архітектури протидії балістичним загрозам, які залишаються одними з найскладніших для перехоплення наявними засобами ППО.