Ціни на пальне знову змінилися: що відбувається з бензином, дизелем та газом

Третього жовтня цінники на українських заправках оновилися, хоча масового переписування прайсів не сталося. Зміни зачепили лише дві великі мережі, причому найвідчутніше відкоригували вартість дизеля. Більшість гравців поки що тримають паузу, фіксуючи ціни на вчорашньому рівні. Тим не менш, ринок залишається напруженим через постійні логістичні виклики та прямі загрози для інфраструктури. Про це повідомляє «Главком».

Поточна ситуація на стелах АЗС

Моніторинг семи найбільших мереж показав цінові зрушення лише у двох із них.

Досить нетипова ситуація склалася на заправках KLO. Звичайне дизельне пальне там подорожчало одразу на 2,10 грн, сягнувши позначки 100,90 грн за літр. Натомість преміальний дизель здешевшав на ту саму суму - тепер його відпускають по 98,80 грн.

Мережа "БРСМ-Нафта" також оновила вартість, але здебільшого на користь водіїв:

• Бензин А-95 впав у ціні до 85,58 грн/л.

• Дизель знизився до 96,44 грн/л.

• Лише автогаз мінімально додав 10 копійок, зупинившись на рівні 42,59 грн.

На заправках UPG, OKKO, WOG, SOCAR та "Укрнафти" цифри не змінилися. Традиційно найдорожче пальне пропонують SOCAR, OKKO та WOG, тоді як найбільш бюджетні варіанти можна знайти в мережах "БРСМ-Нафта" й "Укрнафта".

Щодо довгострокових прогнозів, аналітики не радять чекати на здешевлення. Вже до лютого 2027 року вартість дизеля може стрімко піти вгору. Якщо ситуація розвиватиметься за оптимістичним сценарієм, літр коштуватиме 115–120 гривень. За гіршого розвитку подій цінник ризикує пробити позначку у 140–145 гривень.

Нові реалії української енергобезпеки

Теперішні коливання цін на стелах - це прямий наслідок трансформації всього паливного сектору. Через війну Україна була змушена повністю перекроїти архітектуру постачання, назавжди відмовившись від старих логістичних маршрутів.

Зараз пальне йде до нас із країн Євросоюзу через західні та південні кордони. Така логістика є складною і дорогою, адже високе навантаження на пункти пропуску та зростання витрат на транспортування безпосередньо лягають на кінцеву ціну кожного літра.

До того ж, постійні атаки на нафтогазову інфраструктуру диктують нові правила зберігання. Тримати великі запаси пального на одній базі тепер вкрай небезпечно. Оператори змушені дробити свої резерви, розвозячи їх по десятках невеликих орендованих сховищ у різних регіонах. Це дійсно мінімізує ризики втрат, але водночас суттєво роздуває операційні витрати компаній.

Додатковий тиск на ціни створює і потреба в автономному енергопостачанні. Масове використання генераторів бізнесом періодично провокує стрибки попиту на дизель. Загалом, ринок адаптувався до роботи в екстремальних умовах, проте його нова життєздатна модель тепер повністю тримається на гнучкості та постійній диверсифікації ризиків.