рф готує наймасштабніший удар по українській енергетиці: до 1000 ракет, дронів та авіабомб

Українська влада довго готувала нас до важкої зими. Усі чекали, що росіяни почнуть масово бити по енергетиці з першими морозами. Але ворог вдарив значно раніше. У середу вранці кияни прокинулися від вибухів: ракети й безпілотники рознесли велику столичну теплоелектростанцію. Дісталося й іншим енергооб'єктам. Як наслідок, одразу кілька районів Києва миттєво залишилися без світла та води.

Нещодавно міністр енергетики України Денис Шмигаль поїхав до Парижа. Там він поклав на стіл перед європейськими партнерами перехоплений російський документ. Копію цього плану отримали журналісти американської газети The New York Times. Вони з'ясували, що папір датований ще серпнем і в деталях розписує масштабну терористичну кампанію. За інформацією видання, росія готується випустити до 1000 балістичних ракет, керованих авіабомб та дронів.

Перелік об'єктів, які опинилися під найбільшою загрозою:

електричні підстанції;
міські котельні;
теплові електростанції;
гідроелектростанції;
насосні станції та очисні споруди.

Та найбільше лякає інше. Агресор відверто планує зупинити три діючі атомні електростанції. Задум простий: вдарити ракетами по електричних розподільчих підстанціях.

Крім того, американське видання побачило в планах масований удар по водогонах. Досі росія не била по системі водопостачання з таким розмахом. Головними мішенями росіяни обрали Київ, Харків та Одесу. Ворог хоче зрізати постачання світла й тепла у цих мегаполісах аж на 90 відсотків. Також вони планують викликати серйозні перебої у роботі міської каналізації.

Самій редакції The New York Times не вдалося незалежно підтвердити справжність цього тексту. Проте російський диктатор, по суті, зробив це за них, коли публічно заявив про наміри провести таку кампанію. Він назвав це помстою за те, що українці б'ють по російських нафтопереробних заводах.

Денис Шмигаль прокоментував перехоплений документ так:

«Наші партнери, як і ми, були вражені його цинізмом, цим холодним, терористичним розрахунком того, як знищити наш енергетичний сектор».

Особливості захисту енергосистеми міст

Історично склалося так, що саме атомна генерація дає Україні понад половину всієї електроенергії. Якщо підстанції раптом відключаться, на АЕС доведеться екстрено запускати дизельні генератори. Без них просто ніяк, адже вони охолоджують активну зону реакторів. Проте їхня автономна робота не може тривати вічно, бо запаси пального на таких станціях суворо лімітовані.

Дати воду у велике місто - справа надзвичайно енергоємна. Промислові насоси тягнуть на себе гігантську частку міської електрики. До того ж, рельєф більшості наших міст такий, що вода просто не може текти трубами самопливом. Тож як тільки зникає струм, рух води миттєво зупиняється.

Щоб якось втримати ситуацію, країна почала активно децентралізувати генерацію. Зараз критичну інфраструктуру масово переоснащують газопоршневими установками. Звісно, вони не такі потужні, як гігантські теплоелектростанції. Проте у них є величезна перевага: такі міні-станції набагато легше сховати від ворожих очей. Відповідно, їх значно складніше знищити під час однієї ракетної атаки. Ну і, звісно, ще одним надійним інструментом для балансування нашої мережі залишається імпорт електроенергії з країн Європейського Союзу.