Жодного збитого Шахеда за рік: полковник розкрив проблеми ППО

Ключова проблема українського фронту на сьогодні полягає зовсім не у нестачі людей, а у вкрай низькій ефективності їхнього використання. Про це відверто заявив полковник Павло Єлізаров — заступник командувача Повітряних сил, який відповідає за розвиток малої протиповітряної оборони та протидію ворожим безпілотникам. Він навів показову статистику, яка пояснює, чому створення нових підрозділів не завжди означає кращий захист.

Шокувальні цифри: чому ППО працює вхолосту

Аналізуючи роботу мобільних вогневих груп, Єлізаров навів дані щодо понад 300 екіпажів Повітряних сил за останній рік. Результати виявилися дуже контрастними:

Лише 66 екіпажів змогли показати високу ефективність, збивши понад 10 «Шахедів» кожен.
Водночас 170 екіпажів за цілий рік не збили жодного ворожого дрона.

Щоб підтвердити системність проблеми, команда полковника провела окремий зріз в одній з областей України. З'ясувалося, що з 28 місцевих екіпажів аж 24 мали нульовий результат знищених цілей за рік. За словами Єлізарова, такі цифри прямо вказують на глибокі проблеми з підготовкою бійців, структурою самих підрозділів та застарілими підходами до організації бойової роботи.

Альтернатива масовій мобілізації: чому "роздувати" армію шкідливо

Полковник переконаний, що за умови правильної аналітики та структурування навіть нинішнього мобілізованого ресурсу цілком достатньо для ефективної оборони. Він гостро критикує популярну тенденцію нескінченного розширення підрозділів виключно заради масштабу. Як приклад, він наводить власний дроновий підрозділ Lasar's Group. Сьогодні він налічує близько 1900 осіб, і цього абсолютно вистачає для виконання надскладних завдань (на рахунку підрозділу — знищена техніка рф на мільярди доларів).

Ще у 2023 році підрозділ свідомо відмовився від можливості перетворитися на повноцінну бригаду. Причина — небажання створювати роздуту бюрократичну "надбудову", де левова частка військових займається не бойовими завданнями, а паперовою роботою та обслуговуванням самої системи.

"Я не хочу мати 5-6 тисяч людей. Люди — це теж ресурс, але й проблема", — пояснює Єлізаров, маючи на увазі колосальне навантаження на логістику, забезпечення та неминучий людський фактор.

Ризики демобілізації: справедливість проти ефективності

Торкнувшись найболючішого питання суспільства — можливої демобілізації — заступник командувача визнав, що з точки зору справедливості щодо військових, які воюють з перших днів, вона абсолютно потрібна.

Проте як бойовий командир він бачить величезні ризики для обороноздатності країни. Якщо внаслідок демобілізації з компактних та ефективних підрозділів підуть ключові, вузькопрофільні фахівці, це може призвести до критичної втрати їхньої боєздатності. Рішення такого рівня, наголошує полковник, має ухвалюватися максимально обережно, зберігаючи крихкий баланс між станом виснажених військових та реальними потребами фронту.