Розрахунки кремля на те, що темрява і холод зламають українців, повністю провалилися. Попри регулярні удари по критичній інфраструктурі, суспільство демонструє залізобетонну стійкість перед майбутніми зимовими труднощами. Це підтверджують свіжі соціологічні цифри. Про це йдеться у звіті КМІС.
Настрої та готовність до труднощів
Наприкінці літа 2026 року Київський міжнародний інститут соціології опитував українців на підконтрольних територіях. Участь у дослідженні взяли 1003 респонденти.
Людям запропонували обрати сценарій поведінки на випадок нових масованих атак і довгої зими без світла, тепла чи води. Цифри говорять самі за себе:
-
77% обирають боротися далі, попри побутові проблеми.
-
12% готові прийняти будь-які умови ворога заради повернення комфорту.
-
11% залишилися в роздумах і не визначилися.
Цікаво виглядає і зріз за соціальними групами. Серед військових і ветеранів продовження боротьби підтримують 85%, тоді як серед цивільних - 77%. А от компромісу з росією прагнуть 13% бійців і 12% звичайних громадян. Різниця мінімальна.
Чому тиск ворога не працює
Експерти фіксують парадоксальну річ: спроби зламати тил дають рівно протилежний ефект. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький нагадує, що цей тренд триває ще з осені 2022 року, коли енергосистему почали бомбити вперше. Тоді 86% українців рішуче відкидали переговори на ворожих умовах.
Міста адаптуються ще стрімкіше. У Києві частка мешканців, готових терпіти стільки, скільки потрібно, за літо зросла з 61% до 69%. Хронічний стрес перетворився на звичку чинити опір.
«Результати російських терористичних дій мали зворотний ефект для українців, які лише зміцнювалися в думці про екзистенційну загрозу від росіян і неможливість "миру на будь-яких умовах"», зазначив Грушецький.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)

