Шлюб у 14 років та примусова зміна прізвища: що не так із новим Цивільним кодексом

Новий проєкт Цивільного кодексу, який Верховна Рада нещодавно підтримала у першому читанні, викликав справжній шквал емоцій в українському сегменті соцмереж. Найбільше користувачів збурили нібито радикальні нововведення щодо особистого життя: від неможливості розлучитися до легалізації підліткових шлюбів.

Проте, як зазначає адвокат Роман Ухов, більшість цих страхів абсолютно безпідставна. Розбираємося, у що не варто вірити та які реальні юридичні пастки насправді заховані в документі.

4 головні міфи із соцмереж: спростування адвоката

Законопроєкт обріс чутками, які не мають нічого спільного з його реальним текстом.

Міф 1. Розлучитися стане неможливо. У мережі лякають суттєвим ускладненням процедури розірвання шлюбу. За словами адвоката, розлучення (особливо за наявності дітей) і зараз не є швидким — суди часто дають час на примирення, і процес може тягнутися роками. Новий кодекс може тимчасово сповільнити розгляд справ, але виключно через те, що судам знадобиться час на адаптацію до нових норм, а не через заборони.

Міф 2. Дозвіл на шлюб із 14 років. Юрист категорично спростовує цю інформацію: такої норми в проєкті просто не існує. Як і зараз, суд зможе дозволити ранній шлюб лише у вкрай виняткових, поодиноких випадках. "Ніхто не буде дозволяти 14-річним дівчаткам просто так виходити заміж", — підкреслює експерт.

Міф 3. Примусове повернення прізвища. Ще одна вигадка — нібито після розлучення колишній партнер зможе через суд змусити вас відмовитися від його прізвища. Таких норм немає і не передбачається. Змінити прізвище можна лише за власним бажанням.

Міф 4. «Узаконення» заручин. Можливість домовлятися перед шлюбом та вимагати компенсації у разі його зриву — це не нововведення. Ці норми вже давно прописані в чинному Сімейному кодексі, а новий документ їх просто систематизує.

Де ховаються реальні ризики: майно та суди

Поки суспільство обговорює вигадані проблеми зі шлюбами, експерти б'ють на сполох через значно серйозніші речі. Головна небезпека нового кодексу — невизначеність.

Юристи вбачають критичні ризики у трьох сферах:

Зворотна дія в судах: є величезний ризик того, що нові правила почнуть застосовувати до вже відкритих судових справ. Це означає, що людина могла роками судитися за одними законами, а рішення отримає за абсолютно іншими.
Загроза праву власності: недосконалості в роботі державних реєстрів можуть призвести до фатальних помилок, які безпосередньо вплинуть на законне право власності громадян.
Блокування угод: якщо документ ухвалять поспіхом, це гарантовано спровокує масову відмову нотаріусів оформлювати угоди через нерозуміння нових процедур. До законопроєкту вже є десятки сторінок зауважень від Головного юридичного управління Верховної Ради.

Що далі: коли запрацюють зміни?

Панікувати зарано. Після першого читання сирий законопроєкт відправили на масштабне доопрацювання. На думку Романа Ухова, цей процес може розтягнутися на роки — документ здатен "зависнути" в комітетах на 2–4 роки. Експерт переконаний: такі фундаментальні зміни варто впроваджувати лише після завершення війни, зосередившись зараз на більш нагальних реформах.