росія може використати Білорусь для ударів по трасі М-06 Київ-Чоп,

Кремль разом із мінським режимом розпочав чергову скоординовану інформаційну кампанію, метою якої може стати легітимізація нових повітряних ударів по Україні з північного напрямку. Створюючи уявне виправдання для майбутніх агресивних дій, білоруська сторона раптово почала поширювати заяви про нібито масові порушення її повітряного простору. Проте аналітики чітко вказують, що за цими звинуваченнями стоїть прагнення москви розширити географію терору.

Фейкові "116 дронів": як Мінськ створює інформаційне алібі для Кремля

Нова тактика залякування та формування інформаційного алібі була детально проаналізована у свіжому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). Військові аналітики звернули увагу на різку зміну риторики військово-політичного керівництва Білорусі.

Зокрема, секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович публічно заявив, що за останній тиждень було зафіксовано нібито 116 випадків перетину білоруського кордону українськими безпілотними літальними апаратами. Ба більше, мінський чиновник спробував звинуватити Україну у навмисних атаках на об'єкти прикордонної інфраструктури Білорусі.

Експерти ISW переконані: ці абсолютно безпідставні заяви потрібні Москві як «казус беллі» (привід для дій). росія намагається сформувати стійкі інформаційні передумови, щоб згодом виправдати відновлення запусків ударних безпілотників безпосередньо з території Білорусі. Подібне «інформаційне прикриття» має зняти пряму відповідальність з Мінська, виставивши його дії як вимушену відповідь на вигадану «українську загрозу».

Під прицілом Західна Україна: якими дронами та куди може цілити ворог

Повернення до практики використання білоруського повітряного простору відкриває перед російськими військовими нові стратегічні можливості, які несуть серйозну загрозу для тилових регіонів України. Запуск безпілотників із території Білорусі дозволяє значно скоротити підлітний час до цілей у західних областях, розширити кут атаки для обходу українських систем ППО та суттєво підвищити точність ударів по рухомих об'єктах.

Згідно з прогнозами аналітиків, у разі реалізації цього сценарію під основним ударом опиняться:

Критична інфраструктура західних областей України;
Стратегічна автомагістраль М-06 Київ–Чоп, яка є головною транспортною артерією країни;
Залізничні шляхи, що з’єднують Україну з Польщею та забезпечують ключові логістичні та гуманітарні потоки.

Для здійснення цих операцій окупанти планують застосовувати не лише вже звичні важкі ударні БпЛА типу «Шахед». У звіті ISW фігурує інформація про ймовірне використання нових російських безпілотників типу «Молнія». Ворог намагається диверсифікувати свої повітряні засоби, комбінуючи різні типи засобів ураження для максимального виснаження мобільних вогневих груп на заході України.

Чи є загроза наземного вторгнення з Білорусі: заспокійливий прогноз ISW

Попри очевидне зростання ризиків у повітрі, аналітики поспішають заспокоїти українське суспільство щодо сухопутної ситуації. Наразі Інститут вивчення війни не фіксує жодних реальних ознак того, що Білорусь готується до безпосередньої участі у наземному вторгненні в Україну.

Для проведення масштабної сухопутної операції на північному кордоні у Мінська немає достатньої кількості власних підготовлених сил, а накопичення чи перегрупування військ поблизу кордону не фіксується розвідкою. Крім того, сама російська федерація наразі не має вільних стратегічних резервів, які були б здатні підтримати чи забезпечити новий наступ із півночі. Таким чином, білоруський плацдарм розглядається Кремлем виключно як слухняний інструмент для повітряного та інформаційного шантажу, спрямованого на відволікання українських сил ППО від лінії фронту.