Посол розповів, чи зростає кількість українських біженців у Польщі

Протягом останнього року в Польщі зросла кількість українських громадян, які отримали офіційний статус біженців. В інтерв'ю «Главкому» посол України в Польщі Василь Боднар поділився деталями щодо міграційних тенденцій та ситуації на польсько-українському кордоні.

«Я можу тільки розповісти про динаміку стосовно біженців, яку показує польська агенція страхування ZUS. Офіційно зареєстрованих біженців, згідно з її даними, було 930 тис., а стало 998 тис. Це динаміка за останній рік», – зазначив посол.

Також він звернув увагу на стабільність міграційних процесів за даними прикордонної служби: «Прикордонний контроль показує, що, в принципі, за останні два роки динаміка залишається більш-менш стабільною в ту та іншу сторону. Практично ті ж самі люди їдуть туди і назад. Просто існує обмеження для тих, хто отримував статус біженця: вони не виїжджають якийсь час з Польщі, поки не оформлені всі документи».

Коментуючи тему військового обліку, дипломат пояснив, як українці за кордоном проходять відповідні процедури:
«В основному на військовий облік стають через «Резерв+». Ті, хто хоче отримати, наприклад, паспорт, не можуть по-іншому. Далі – через консульство, де треба показати реєстрацію у Резерв+, чи в паспортний сервіс ДП «Документ», який віднесено до сфери управління Державної міграційної служби України (ДМС). Але навіть, якщо особа не перебуває на військовому обліку, то її обов’язково поставлять на цей облік при оформленні документів. Тобто таким шляхом було вирішено питання військового обліку. І гострота проблеми, яка була ще рік тому, коли були обмеження при отриманні паспортів, зараз знята».

Під час інтерв’ю Боднар також порушив тему проблем на кордоні з Польщею. За його словами, ця ділянка залишається складною:
«Кордон все рівно залишається важким місцем. Перше, це – кордон ЄС, відповідно посилені вимоги контролю, є Frontex (агентство Європейського Союзу, яке займається охороною зовнішніх кордонів). По-друге, це чи не єдиний повноцінно діючий навантажений кордон Польщі, де працюють митники і прикордонники. З усіма іншими країнами ЄС у Польщі кордону фізично немає – Шенген зняв це питання. А з Білоруссю і з Росією, як правило, обмежений у функціонуванні».

Водночас він підкреслив, що українська сторона докладає зусиль, щоб спростити процес перетину кордону:
«По-третє, великий наплив людей не дозволяє швидко проходити всі процедури. Наприклад, на початку тижня порожньо, а в кінці тижня – черги по 6-7 годин. І це з обох сторін. Полегшити ситуацію має так званий спільний контроль, точніше – послідовний контроль, у спільних пунктах пропуску. Над цією ідеєю ми б’ємось ще з 2010 року. На деяких пунктах, їх чотири, є так званий послідовний контроль у спільному місці. Тобто на одній ділянці обидві сторони – наша і їхня. А спільний контроль в оригіналі – це двоє в одному приміщенні. А такого поки немає».

Боднар також зауважив, що впровадження таких механізмів значно покращить процес перетину кордону для людей:
«Спільний контроль багато спрощує. Під’їжджаючи машиною в один пункт, ви віддаєте свій паспорт, і його ж там забираєте, не треба на другий пункт їхати. В одній точці два контролі: прикордонний і митний. У грудні 2024-го року ми відкрили сучасний пункт пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» біля Перемишля. І зараз Європейська комісія завершує погодження угоди про контроль у спільних пунктах. Сподіваюсь, що цього року ми підпишемо її, це відкриє можливість перетворення більшості пунктів пропуску чи створення нових, саме з так званим спільним послідовним контролем. Це – крок вперед».