Порожні полиці налякали українців: у Кабміні пояснили, чого чекати далі

Новини про чергові удари по складах супермаркетів та проблеми з логістикою мимоволі змушують українців нервувати. Рука так і тягнеться купити зайву пачку гречки чи літр олії про запас. Але чи дійсно варто готуватися до порожніх полиць? Очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький в інтерв'ю виданню РБК-Україна чітко розставив крапки над «і»: фізичного дефіциту їжі в нас просто немає і не передбачається. А от логістику ритейлу справді довелося перекроїти, що іноді й створює ілюзію нестачі певних товарів.

Своєї їжі – з надлишком, а імпортуємо лише екзотику

Щоб заспокоїти панікерів, міністр навів просту математику: Україна виробляє базові продукти з величезним запасом. Нам із головою вистачає власного борошна, круп, курятини, яєць та овочів для борщу. А соняшникової олії чи цукру ми взагалі виготовляємо в кілька разів більше, ніж здатні спожити всередині країни.

Реальна залежність від імпорту є лише там, де безсила українська природа. Ми змушені завозити каву, какао-боби, банани, цитрусові, а також морську чи океанічну рибу і кам'яну сіль. Усе інше іноземне продовольство на полицях – це швидше для розширення асортименту та задоволення смаків покупців, а не питання виживання.

Торгівля «з коліс»: як магазини рятують товар від ракет

Тоді чому звичні продукти часом зникають із супермаркетів? Відповідь ховається не в дефіциті, а в безпеці. Росіяни цілеспрямовано б'ють по великих розподільчих центрах, тому тримати шалені запаси в одному ангарі стало надто ризиковано.

Торгові мережі змушені були перейти на формат «з коліс». Тепер фури везуть продукцію від виробника дрібними партіями на маленькі децентралізовані склади або й одразу до магазинів. Звісно, така логістика потребує більше машин, водіїв та вільного часу. Саме через ці ускладнені ланцюжки іноді виникають ситуативні затримки з викладкою товару. Уряд уже підключився до вирішення цієї проблеми, передавши бізнесу списки вільних державних і комунальних приміщень, які можна перетворити на безпечні мінісклади.

Обмеження в одні руки лише розганяють паніку

Час від часу в магазинах можна побачити оголошення про ліміти, наприклад, не більше двох пляшок олії чи кількох пачок крупи в один чек. У міністерстві називають такі ініціативи самих супермаркетів абсолютно необґрунтованими.

Такі штучні ліміти працюють як тригер: людина, яка прийшла за однією пачкою солі, бачить обмеження і рефлекторно купує дозволений максимум просто «про всяк випадок». Висоцький наголошує: скуповувати макарони чи консерви ящиками немає жодного сенсу. Наші харчові підприємства розкидані по всіх регіонах, тож системна продовольча криза Україні не загрожує.

Зворотний бік медалі: чому фермери можуть закинути третину полів

А от для самих аграріїв ситуація виглядає набагато складнішою. Внутрішній ринок стабільний, але що робити з рекордними врожаями на експорт – величезне питання. Цього року фермери зберуть понад 80 мільйонів тонн зерна та олійних культур. Проте вивозити це багатство за кордон стало просто катастрофічно дорого через заблоковане море.

Спроби експортувати кукурудзу чи пшеницю суходолом, залізницею або баржами через Дунай накидають на вартість логістики понад 100 доларів на кожній тонні. Для фермерів це означає роботу в глибокий мінус. Якщо порти не розблокують ще хоча б пів року, аграрії вдадуться до крайніх заходів. За прогнозами міністра, близько 7 мільйонів гектарів (а це третина всієї української ріллі!) можуть просто поставити «на паузу». Замість товарних культур фермери масово сіятимуть сидерати – дешеві рослини, які потім просто переорють у землю як добриво, аби не зазнавати колосальних збитків.