«Можуть мобілізувати будь-кого»: що робити, якщо ТЦК помилилося

Військовий Володимир «Шаміль» Шередега в інтерв’ю стверджує, що практика «гонитви за планом» у територіальних центрах комплектування призводить до того, що мобілізують навіть людей із реальними підставами для звільнення. Людину можуть провести через медкомісії й оформити за пів дня. Після чого її відправляють до навчального центру, а вже згодом документально визнають непридатною і звільняють. Така швидка процедура лишає мало часу на захист і створює ризик помилкових повісток для студентів та інших категорій.

Що саме говорить Шередега

За словами Шередеги, ТЦК часто працюють за внутрішнім планом. Їм потрібно мобілізувати певну кількість людей на добу, тож процедури прискорюють. Через це:

• люди з медичними протипоказаннями інколи «пропускаються» через ВЛК без належного огляду;

• оформлення документів і відправлення в навчальний центр може відбуватися впродовж одного дня;

• пізніше таких людей швидко оформляють і звільняють, але відповідальності до ТЦК за помилкове залучення немає.

Реальні історії: як виглядає «гонитва за планом» на практиці

Шередега наводить типові сюжети: людину швидко протягують через медкомісію, не дають часу зібрати документи (наприклад, довідку про догляд за близьким) і відправляють у навчальний центр. Через кілька тижнів папери переглядають, і особу звільняють. Для самого громадянина це стрес, витрачені ресурси і юридична невизначеність. У системі ж лишається «виконаний план» — показник у звіті ТЦК.

"Вимагається мобілізувати скількись людей на день від кожного ТЦК. Ці люди, які мобілізовані, про них ТЦК звітує своєму начальству. Якщо з них мобілізувати двох шизофреніків і трьох людей, в яких близький родич потребує догляду, то вони матимуть право одразу на звільнення", – пояснює віськовий.

Чому це відбувається

Ключові причини проблеми:

1. Квоти/план на день у ТЦК. Центри звітують про чисельність мобілізованих і це стимулює «прискорені» процедури.

2. Нестача прозорих механізмів контролю. Відповідальність ТЦК за помилкові рішення не прописана або слабо регламентована.

3. Використання спрощених алгоритмів оформлення. Швидке оформлення може знецінити процедури перевірки (ВЛК, соцперевірки, уточнення сімейних обставин).

4. Комунікаційні розриви. Люди не встигають довести на місці свої підстави, а дані в реєстрах можуть бути неактуальні.