Близько 70 тисяч чоловіків могли виїхати за кордон із порушеннями: юрист назвав три категорії

Проблема перебування військовозобов'язаних українців за межами держави станом на квітень 2026 року залишається однією з найбільш обговорюваних у правовому полі. За оцінками юристів, кількість чоловіків, які могли перетнути кордон із певними порушеннями, сягає приблизно 70 тисяч осіб. Проте з юридичної точки зору ці випадки не є ідентичними і передбачають різний рівень відповідальності.

Класифікація порушень: три категорії українців за кордоном

Адвокат Олег Мицик в ефірі телеканалу День.LIVE виділив три основні групи громадян, чий виїзд або перебування за кордоном викликає запитання:

1. Легальний виїзд без повернення. До цієї категорії належать чоловіки, які перетнули кордон на законних підставах (наприклад, за дозволом на волонтерську діяльність чи на навчання), але не повернулися після завершення терміну дії дозволу. Формально у таких діях відсутній склад злочину, хоча це створює етичні питання.

2. Нелегальний перетин кордону. Йдеться про осіб, які потрапили до інших країн поза межами офіційних пунктів пропуску. Їхня ідентифікація значно ускладнена через відсутність відміток у базах даних Прикордонної служби.

3. Використання фальшивих документів. Це найбільш критична група з точки зору права. Використання підроблених довідок про інвалідність, склад сім’ї чи стан здоров’я є кримінальним правопорушенням. Саме щодо таких осіб держава може ініціювати юридичні претензії.

Чому екстрадиція за призовний вік залишається малоймовірною

Попри суспільні очікування, масова екстрадиція українців із країн Європейського Союзу лише через потребу в мобілізації наразі неможлива. За словами юриста, правові принципи європейських держав виключають примусове повернення громадян на підставі призовного віку. Спроби масового повернення без доведеного кримінального злочину (яким є, наприклад, підробка документів) можуть призвести до численних позовів у міжнародних судах проти урядів країн ЄС.

Державні гарантії як шлях додому: ідея бронювання

Як альтернативу примусу, адвокат запропонував розглянути механізм державних гарантій. Суть ідеї полягає у створенні умов для добровільної легалізації статусу тих, хто наразі перебуває за кордоном.

Одним із інструментів може стати надання права на бронювання на підприємствах для тих громадян, які готові повернутися в Україну та пройти звірку даних у територіальних центрах комплектування. Такий підхід має на меті перевести процес із площини розшуку в площину економічного та мобілізаційного стимулювання.

Наразі питання щодо 70 тисяч осіб, які перебувають за межами України з порушеннями, залишається відкритим. Ключовим завданням для законодавців є пошук балансу між неминучістю відповідальності за підробку документів та створенням умов для повернення людського капіталу в країну.