Клименко на посаді міністра оборони може знищити явище бусифікації,

Президент України Володимир Зеленський публічно окреслив бачення кадрових і системних змін у військово-політичному керівництві країни. Однією з головних кандидатур на посаду нового очільника Міністерства оборони розглядається чинний міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Головне завдання, яке може покласти на нього глава держави, — докорінна зміна підходів до мобілізації та остаточна ліквідація скандальних силових затримань на вулицях українських міст, пише Уніан.

Про це Президент повідомив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Києві, реагуючи на гострі суспільні запити щодо методів роботи територіальних центрів комплектування.

Новий міністр оборони та ТЦК: які завдання поставлено перед Ігорем Клименком

За словами глави держави, питання мобілізації більше не є виключно внутрішньою справою військових — це складний загальнодержавний процес, який вимагає залучення всіх системних ресурсів.

Розглядаючи можливість кадрових ротацій, Президент чітко розставив пріоритети для майбутнього керівництва оборонного відомства:

«Що стосується Клименка — він розглядається як одна з кандидатур. Так, розглядається мною, я ще не подав відповідних документів в парламент... У нього є дуже сильні сторони. І як у Михайла є дуже сильні сторони... Питання, як я на це дивлюсь. Тобто, перше — армія повинна працювати з Міністерством оборони. Друга історія — ТЦК. Я вже не можу сказати, що ТЦК — вони десь у військових... І тому я вважаю, що у Клименка — це, скажімо так, постачання і знищення ганебних моментів бусифікаційних, я вважаю, що це може бути його сильними сторонами», — наголосив Володимир Зеленський.

Фактично використання Президентом терміна «бусифікаційні моменти» свідчить про пряме визнання проблем на найвищому державному рівні та намір викорінити силове затримання громадян на вулицях як метод мобілізації.

Чому саме МВС: сильні сторони та логіка можливого призначення

Вибір Ігоря Клименка як потенційного очільника Міноборони має під собою чітку управлінську логіку. Як голова Нацполіції у минулому та чинний очільник МВС, він володіє досвідом адміністрування великих силових і правоохоронних структур.

Серед ключових факторів, які можуть грати на користь цього призначення:

Цивілізований правопорядок: Нацполіція працює в чітких межах процесуального законодавства, що має перенестися і на взаємодію представників ТЦК із цивільними громадянами.
Системний облік та дисципліна: досвід цифровизації та системної роботи з документами у структурі МВС спроможний налагодити логістику та постачання у військові частини без хаосу.
Розмежування функцій: переформатування співпраці між поліцією та військовими органами комплектування, щоб виключити конфліктні та некоректні ситуації під час вручення повісток.

За оцінками медіа, як передає УНІАН, ключовий акцент у разі призначення робитиметься саме на перетворенні мобілізаційного процесу з репутаційної загрози на прозорий і зрозумілий для суспільства механізм.

Коли очікувати рішень: процедура призначення та позиція парламенту

Попри наявність чіткого бачення, остаточне рішення щодо кадрових кадрових кадрових переукомплектувань ще перебуває на стадії опрацювання. Наразі офіційні документи щодо нових очільників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ до Верховної Ради не надходили.

Зеленський нагадав, що призначення на посади очільників Міноборони та МЗС відбуваються за окремою процедурою і потребують окремого голосування народних депутатів.

«Парламентарі проголосували, підтримали прем'єра. Я думаю, що це дуже правильно», — зазначив Президент, додавши, що до кадрових питань оборонного та дипломатичного відомств влада повернеться найближчим часом. Проте конкретні терміни та остаточний формат кадрових ротацій поки що не розголошуються.