Трамп незадоволений планом Ірану щодо відкриття Ормузької протоки, – NYT

Світові енергетичні ринки, які завмерли в очікуванні деескалації на Близькому Сході, знову опинилися в зоні турбулентності. Президент США Дональд Трамп відхилив останню пропозицію Тегерана, яка мала на меті розблокувати стратегічно важливу Ормузьку протоку та припинити військові дії.

Як повідомляє The New York Times, посилаючись на власні джерела в адміністрації, американський лідер вважає іранські умови неприйнятними, оскільки вони не вирішують головного питання — ядерних амбіцій Тегерана.

Чому Білий дім сказав «ні»: суть іранської пропозиції

Пропозиція Ірану виглядала як спроба швидкого компромісу: Тегеран був готовий відкрити Ормузьку протоку для танкерів в обмін на зняття Сполученими Штатами військово-морської блокади. Однак у документі була «пастка» — іранська сторона запропонувала відкласти обговорення своєї ядерної програми на невизначене майбутнє.

Для Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю, такий сценарій став неприйнятним. В адміністрації побоюються, що прийняття плану в такому вигляді виглядатиме як слабкість США і «позбавить Трампа перемоги», над якою він працював протягом усього періоду тиску на Тегеран.

Розкол у Вашингтоні: дві стратегії щодо майбутнього Ірану

Відмова від угоди оголила серйозні розбіжності всередині самої адміністрації США. Чиновники розділилися на два табори в оцінці того, у кого зараз більше важелів впливу:

1. Прихильники жорсткої лінії: Вважають, що продовження блокади ще на два місяці завдасть непоправної шкоди енергетичному сектору Ірану. На їхню думку, економіка Тегерана не витримає такого тиску, і влада країни буде змушена піти на повну капітуляцію, включаючи ядерне роззброєння.
2. Скептики: Зазначають, що позиції Ірану насправді посилилися. Вони вказують на відсутність доказів того, що попередні бомбардування змінили процес прийняття рішень у Тегерані. Більше того, для реального тиску Трампу доведеться зважитися на вкрай непопулярний крок — санкціонувати атаки на цивільну інфраструктуру.

Ядерний фактор: чи можливий мир без угоди щодо урану?

Виключення ядерного питання з мирного плану могло б стати «рятівним колом» для світової економіки. Відкриття протоки миттєво знизило б ціни на нафту та стабілізувало фінансові ринки, які зараз перебувають у стані стресу.

Проте для Білого дому ядерні переговори — це не просто пункт у списку вимог, а головна мета всієї військової кампанії. Призупинення тиску в цьому питанні означало б визнання того, що війна не досягла свого результату. Іранське керівництво, своєю чергою, досі не надало своїм переговорникам повноважень йти на будь-які поступки щодо збагачення урану, що заганяє дипломатію в глухий кут.

Ормузька протока під замком: наслідки для світових ринків

Ормузька протока є «сонною артерією» світової енергетики. Через цей вузький прохід транспортується близько 20% усього світового споживання нафти та значна частка зрідженого природного газу (ЗПГ).

Тривала блокада протоки загрожує:

• Стабільним дефіцитом палива на європейському та азійському ринках.
• Подальшим зростанням світової інфляції.
• Непередбачуваними коливаннями на фондових біржах.

Наразі світ опинився в ситуації «гри на виживання». Дональд Трамп робить ставку на те, що іранська економіка зламається першою. Тегеран же розраховує на те, що глобальна енергетична криза та тиск з боку союзників змусять США пом’якшити свою позицію. Поки жодна зі сторін не готова «змигнути» першою, Ормузька протока залишається закритою, а світ — на порозі великої економічної та військової ескалації.