Польща змінює правила працевлаштування: що чекає на українців

У Республіці Польща офіційно змінюються правові засади контролю за дотриманням трудового законодавства. Глава держави підписав законодавчу ініціативу, що передбачає масштабне реформування системи Головної інспекції праці. Нововведення націлені на радикальну зміну правил взаємодії між роботодавцями та найманими особами, що безпосередньо зачепить тисячі українських громадян, які перебувають на ринку праці сусідньої країни. Профільні відомства отримують розширені повноваження для врегулювання суперечливих трудових відносин. Про це повідомила міністр праці Польщі Агнешка Дзем’янович-Бонк, передає Уряд Польщі.

Боротьба з фіктивною самозайнятістю: суть нових повноважень PIP

Головним вектором затвердженої реформи є протидія поширенню тіньових схем зайнятості та захист прав осіб, які змушені працювати в незахищеному правовому полі. Національна інспекція праці отримує дієвий інструментарій для припинення практики примусового підписання цивільно-правових угод замість укладання стандартних трудових договорів. Під особливий контроль контролюючих органів підпадають дві популярні форми оформлення працівників: самозайняті особи, які працюють за контрактами B2B, та особи, які виконують обов'язки на основі договорів-нарядів (umowa zlecenie).

Державний контроль посилиться у випадках, коли працедавці використовують ці форми фіктивно, мінімізуючи власні податкові зобов'язання, хоча реальні умови повсякденної діяльності персоналу повністю відповідають усім ознакам штатної роботи.

Механізм переведення контрактів: від припису до суду

Процес зміни статусу чинних контрактів не відбуватиметься у повністю автоматичному режимі. Законодавством передбачено чітку послідовність дій регулятора у разі фіксації правопорушень:

• під час первинного виявлення ознак штатної роботи за цивільними договорами інспектор виписує роботодавцю офіційне розпорядження усунути невідповідності;

• у разі відмови бізнесу добровільно виконати вимоги, інспектор передає матеріали до районного інспектора праці;

• саме на рівні районного інспектора ухвалюється примусове рішення про перекваліфікацію поточної цивільно-правової угоди чи B2B-контракту в повноцінний трудовий договір.

Суб'єкти господарювання, як і самі працівники, наділені правом офіційно оскаржити винесене рішення у судовому порядку. Подача судового позову автоматично призупиняє виконання розпорядження інспекції. Важливою гарантією для працівника на цей період є пряма законодавча заборона на його звільнення з компанії до моменту оголошення остаточного судового вердикту.

Нові методи контролю та фінансові наслідки для бізнесу

Зміни торкнулися і технічного регламенту проведення перевірок. Інспекторам PIP офіційно дозволили здійснювати наглядові заходи дистанційним шляхом. Разом із тим, закон створює умови для сумлінного бізнесу — підприємці зможуть самостійно ініціювати звернення до інспекції, щоб отримати офіційне підтвердження правильності оформлення документації та уникнути штрафних санкцій у майбутньому.

Для підвищення ефективності контролю запроваджується прямий та автоматичний обмін інформаційними даними між Національною інспекцією праці, податковими органами та Установою соціального страхування (ZUS). Економічний тиск на порушників суттєво зросте: максимальні розміри грошових штрафів за порушення трудових прав працівників збільшено щонайменше вдвічі. Як зазначила Агнешка Дзем’янович-Бонк: «Реформа також захистить чесних підприємців від недобросовісної конкуренції».

Соціальний пакет: що отримають українці після зміни статусу договору

Для найманих працівників із числа іноземних громадян, чиї поточні контракти за рішенням інспекції або суду будуть перекваліфіковані, реформа несе суттєве розширення базових прав. Переведення у статус повноцінних трудових відносин автоматично відкриває для них доступ до повного пакета державного соціального захисту. Це означає появу права на нарахування офіційного стажу, отримання регулярних оплачуваних відпусток, оплату періодів тимчасової непрацездатності (лікарняних), а також обов'язкове відрахування щомісячних пенсійних внесків працедавцем.