Переказ грошей за кордон: коли бізнесу загрожує штраф і що потрібно знати

Український бізнес часто фокусується на контролі за фізичними товарами, забуваючи, що валютний нагляд поширюється й на імпорт послуг. Державна податкова служба нагадує: оплата маркетингу, ІТ-послуг, консалтингу чи логістики за кордоном вимагає такої ж уваги до термінів і паперів.

Послуги прирівнюються до товарів: чому це важливо

Згідно із Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність», для валютного контролю поняття «товар» включає і послуги, і інтелектуальні права, і роботи. Перерахували кошти нерезиденту – автоматично ввімкнувся режим валютного нагляду.

Золоте правило: 180 днів на все

Якщо компанія перерахувала іноземному підряднику аванс, починається відлік граничного строку розрахунків. В умовах воєнного стану цей термін становить 180 календарних днів. Протягом цього часу услуга має бути не просто замовлена, а повністю надана й оформлена. Під час перевірки податкова вимагатиме залізобетонну доказову базу: акти виконаних робіт / наданих послуг; інвойси; банківські платіжні документи; дані бухобліку. Якщо строк минув, а документів немає – на компанію полетять штрафи та пеня за статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції».

Що робити, якщо іноземний партнер зриває терміни

Чекати до останнього дня – найгірша стратегія. Якщо стає зрозуміло, що підрядник запізнюється, закон дає українському бізнесу інструменти, щоб уникнути покарання: отримати висновок Мінекономіки про подовження граничних строків. Довести форс-мажор (головне – чітко показати прямий зв'язок між форс-мажором і зривом роботи). Подати до суду або в міжнародний арбітраж на недобросовісного нерезидента. Найкращий захист від штрафів – чітко прописувати реалістичні терміни в договорах і вчасно збирати первинні документи.