Нацкешбек можуть суттєво скоротити: куди спрямують зекономлені гроші

Програму «Національний кешбек» чекає серйозне переформатування. Міністерство економіки вже переглядає списки товарів, за купівлю яких нараховуватимуть бонуси, готуючись урізати бюджет ініціативи майже вдвічі з половиною.

Зміна фокусу: від масовості до точкової підтримки

Ідея уряду проста: перейти від масової роздачі грошей до цільового стимулювання. Держава хоче підтримати саме ті галузі, яким сьогодні найважче конкурувати з імпортом. Як пояснив міністр економіки Олександр Кравченко, акцент зміщується, зокрема, на сироваріння та текстильну промисловість. Якщо українці купуватимуть більше свого, це допоможе стабілізувати внутрішнє виробництво.

Зекономлені на кешбеку ресурси підуть тим, хто їх потребує найбільше - підприємствам, розбитим російськими обстрілами. Щоб розширити чинні програми їхнього відновлення, уряду потрібно ще близько шести мільярдів гривень.

Зараз держава підтримує такий бізнес кількома інструментами:

Видає гранти на купівлю нового переробного обладнання.
Надає доступні кредити під мінімальні відсотки.
Допомагає фізично перевезти (релокувати) виробництво у безпечніші регіони.
Фінансово компенсує витрати на розмінування сільськогосподарських земель.

Нові правила гри та макроекономіка

Сам механізм «Національного кешбеку» працює з осені 2024-го, проте його умови постійно адаптують. Ще у 2026 році уряд відмовився від фіксованої ставки у 10% на всі українські товари, запровадивши гнучку шкалу - від 5 до 15 відсотків. Логіка тут суто економічна: максимальний бонус дають за купівлю тих товарів, де частка іноземних аналогів у споживчому кошику українця перевищує 35%.

Паралельно Мінекономіки «перекроює» й програму «Зимова підтримка», роблячи виплати жорстко адресними. Витратити ці гроші можна буде лише на вітчизняні товари та послуги. Це своєрідний запобіжник, щоб фінансова допомога від західних партнерів залишалася всередині країни. Якщо ж ці кошти масово підуть на імпорт, економіка отримає подвійний удар: додатковий тиск на курс валют і новий виток інфляції.

Звісно, держава намагається зберігати соціальні виплати, адже це допомагає втримувати працівників в Україні. Офіційно працевлаштовані люди — це основа для наповнення бюджету.

Проте фінансова реальність сувора. У проєкті держбюджету на 2027 рік грошей на «Національний кешбек» уже не заклали взагалі — усі ресурси кинуті виключно на питання виживання. Маючи загальний дефіцит видатків у 1,7 трильйона гривень, уряд змушений приймати непопулярні рішення. Щоб перекрити цю прірву в кризовий період, доводиться балансувати між оптимізацією соціальних програм та посиленням податкового навантаження.