Автобіорафізм роману "Записки кирпатого Мефістофеля"

Сімейна драма Володимира Винниченка знайшла своє відображення в романі «Записки кирпатого Мефістофеля».

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

В. Винниченко нетипова постать української літератури, яка привернула увагу суспільство новим літературним прийомом – глибоким психологічним аналізом персонажів.  Для Винниченка не було заборонених тем, він описував реалії радянського життя без прикрас, критикував мізерність душ та затьмареність розуму фізичними потягами, описував справжні душевні муки, а з ними і трансформацію героїв.

За вікном важкі та нестабільні 1914 – 1916 роки, у повітрі чути гул наближення революції, запах пороху, очі перехожих відблискують страх та ненависть, серед простолюду  відчувається потяг до змін та лавинну силу протесту. 

В. Винниченко у цей час з народом та за народ, однак душа його напівмертва, беземоційна, спустошена. Відстоюючи права самобутності України та її народу, Володимир Кирилович намагається віднайти спокій та сенс буття для себе. Винниченко у цей час переживає власну сімейну революцію, яка ляже в основу майбутнього роману…

Він, будучи ідеальним сім’янином, і сам не зрозумів, як зрадив найріднішу людину – дружину Розалію. Коханка-німкеня  завагітніла і народила сина, якому не судилося жити довго, через декілька місяців дитина помирає. Розалія покидає чоловіка, але через два роки повертається до нього, аби залишитись назавжди.

... Сім’я Винниченків чекає дитину, до якої доля також не буде прихильною , на шостому місяці вагітності подружжя втрачає первістка, а з ним і сімейну ідилію. Ці життєві перипетії і ляжуть в основу роману, а герої художного твору віднайдуть прототипів в реальності.

  Письменник наділив головного героя, Якова Михайлюка, чеснотами, які асоціативно відтворюють у свідомості образ  Мефістофеля. Він хитрий і нещадний адвокат, затятий гравець у карти, егоїст, цинік,  а в майбутньому ще й люблячий батько та порядний сім’янин, навіть його гострі риси обличчя натякають на подібність з образом «нечистого». 

Чому ж здавалося успішний та свідомий громадянин отримав таке найменування – Мефістофель? Він, подібно до демонологічного персонажа, шкодить, руйнує, знедолює життя інших.

Стати автором!
Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Час-Дій, напишіть нам: [email protected]