Цибуля дозріла чи ще ні? Орієнтуйтесь не на числа, а на шийку

Традиційне очікування «певної дати» для збирання цибулі може обернутися втратою частини врожаю. Головний орієнтир — не календар, а фізіологічний стан самої рослини, а точніше — її шийки, яка виступає своєрідним маркером стиглості.

Про це інформує Ukr.Media.

У кінці липня рослина завершує вегетацію та поступово переходить до стану спокою. У цей період зелене пір’я віддає накопичені поживні речовини самій цибулині. Візуально це помітно за виляганням і підсиханням бадилля.

Найважливіша ознака стиглості — зміна шийки: вона стає тонкою, м’якою, втрачає соковитість. Якщо шийка ще щільна, збирання краще відкласти: такі цибулини не матимуть сформованих покривних лусок і не витримають тривалого зберігання.

З іншого боку, перезрілу цибулю, особливо після дощів, загрожує проростання. Покривні луски можуть лопатися, оголюючи тканини, вразливі до інфекцій.

Щоб не помилитися, підкопайте кілька цибулин на пробу. Стигла шийка добре згинається, не тріскає і має солом’яний відтінок — це сигнал, що настав час збирання.

Вибирайте суху, ясну погоду — оптимально після кількох бездощових днів. Викопуйте цибулю обережно, вилами або лопатою, не пошкоджуючи денце. Потім розкладіть урожай прямо на грядці для первинного просушування. Сонце і вітер допоможуть завершити дозрівання і знезаражують поверхню лусок.

Після 3–7 днів на відкритому повітрі цибулю переносять під навіс або в провітрюване приміщення для остаточного досушування. Через 2–3 тижні, коли шийка повністю висохне і стане тонкою, як папір, бадилля обрізають, залишаючи 3–5 см хвостика.

Цибуля, зібрана вчасно — орієнтуючись на стан шийки — зберігатиметься до нового сезону. Сухі, щільні та здорові головки стануть надійним запасом на зиму.