Нові правила бронювання аграріїв: хто з працівників сільгосппідприємств втратить бронь у 2026 році

В Україні кардинально переписали правила, за якими агропідприємства можуть забронювати своїх співробітників від мобілізації. Новий наказ №3650, що набрав чинності нещодавно, суттєво підняв планку для отримання статусу «критично важливого». Для багатьох невеликих господарств у селах та райцентрах це означає лише одне: зберегти персонал стане в рази складніше.

Головна мета змін — посилення контролю та підтримка найбільш фінансово стійких підприємств. Проте для малого бізнесу нові цифри можуть стати непідйомними.

Нові фільтри: чому 1000 гектарів стали «прохідним квитком»?

Найбільш відчутною зміною стало двократне збільшення вимог до земельного банку. Якщо раніше для отримання права на бронювання було достатньо обробляти 500 гектарів, то тепер цей поріг становить не менше 1000 гектарів.

Як зазначає Радіо Трек, зміни торкнулися й інших фінансових показників:

Річний дохід: мінімальну планку підняли з 20 до 40 мільйонів гривень.
Багаторічні насадження: статус критичного можна отримати, маючи від 50 гектарів садів чи виноградників.

Такі вимоги фактично створюють вододіл між великими агрохолдингами та невеликими фермерськими господарствами, які обробляють паї у межах одного-двох сіл.

Зарплата від 21 617 гривень: жорстка вимога 2026 року

Одним із ключових індикаторів «критичності» підприємства тепер є рівень оплати праці. З 2026 року середня заробітна плата на підприємстві, що претендує на бронювання працівників, має бути не меншою за 21 617 гривень.

Цей критерій має подвійну мету: з одного боку — наповнення бюджету через податки, з іншого — підтвердження реальної спроможності бізнесу утримувати штат під час війни. Підприємства, що практикують мінімальні виплати «на папері», автоматично втрачають можливість захистити своїх людей від мобілізації.

Удар по елеваторах та логістиці: який критерій скасували?

Несподіваним поворотом стало скасування критерію, що базувався на сумі сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Раніше цей пункт дозволяв отримувати бронь компаніям, які не мають тисяч гектарів землі, але забезпечують роботою велику кількість людей.

Тепер, коли цей показник прибрали, у складній ситуації опинилися:

елеватори;
логістичні агрокомпанії;
переробні підприємства з невеликим земельним банком.

Без прив’язки до гектарів або величезного річного доходу у 40 млн грн таким підприємствам буде значно важче довести свою стратегічну важливість.

Посилений контроль: що вимагають у ТЦК та міністерстві

Окрім фінансових звітів, аграріям тепер доведеться подавати розширений пакет документів щодо військового обліку. До обов’язкового переліку входять:

Довідка про кількість військовозобов’язаних на підприємстві.
Підтвердження податкової звітності, що засвідчує реальну діяльність компанії.
Профільний КВЕД, що відповідає саме агросфері.

Експерти радять не зволікати з подачею паперів. Через ускладнення процедури та велику чергу на розгляд, готувати заявку варто мінімум за два місяці до закінчення дії попередньої броні.

Що це означає на практиці для сіл та райцентрів?

Нові правила створюють ризики для продовольчої безпеки на рівні громад. Малі фермери, які часто є основними роботодавцями в селі, можуть залишитися без трактористів та комбайнерів у розпал сезону. Якщо господарство має 600-800 гектарів, воно більше не вважається «критичним» за земельним критерієм, а отже, його працівники підлягають мобілізації на загальних підставах.

Для працівників це сигнал: бронювання тепер напряму залежить від масштабу та фінансової прозорості їхнього роботодавця.