Право на «тишу» після 18:00: українцям хочуть гарантувати право не відповідати у робочих чатах після роботи

Вихідний день, ви гуляєте в парку або нарешті сіли переглянути фільм, аж раптом — знайомий звук месенджера. Робочий чат «вибухає» терміновим запитанням, а керівник вимагає звіту прямо зараз. Для мільйонів українців стан «онлайн 24/7» став невидимою тюрмою, де межа між офісом і спальнею зникла остаточно.

Однак ситуація може кардинально змінитися. В Україні пропонують офіційно закріпити нове юридичне поняття — право на інформаційний спокій. Як повідомляє sud.ua, відповідні зміни планують внести до оновленого Цивільного кодексу.

Що таке «інформаційний спокій» і як він працюватиме?

Суть ініціативи проста, але революційна для нашого ринку праці: працівник отримує законне право «вимкнути» роботу після завершення зміни. Це означає, що ви зможете ігнорувати дзвінки, листи в електронній пошті та повідомлення в месенджерах у:

позаробочий час;
вихідні дні;
святкові та неробочі дні;
період відпустки.

Головна перемога для працівника полягає в захисті: відсутність відповіді у Viber чи Telegram не може бути підставою для доган, позбавлення премій чи, тим паче, звільнення. Ваше мовчання в неробочий час більше не вважатиметься порушенням трудової дисципліни.

Хто залишиться «на зв'язку»: винятки з правил

Звісно, існують професії, де повна тиша може коштувати життя або безпеки країні. Законопроєкт передбачає перелік ситуацій, коли право на відключення не діє. Вас можуть законно залучити до комунікації, якщо йдеться про:

Загрозу національній безпеці або громадському порядку.
Необхідність захисту життя та здоров'я людей.
Запобігання аваріям, катастрофам чи надзвичайним ситуаціям.

Для медиків, рятувальників та військових телефон залишиться робочим інструментом цілодобово через специфіку їхньої служби.

Капкан у трудовому договорі: де ховається ризик?

Експерти застерігають: у законопроєкті є «лазівка». Норма про інформаційний спокій може не застосовуватися, якщо інше прямо прописано у вашому трудовому договорі.

Це створює ризик того, що компанії почнуть масово додавати пункт про «обов’язкову доступність 24/7» як стандартну умову працевлаштування. У такому разі право на відпочинок залишиться лише декларацією на папері. Тому в майбутньому працівникам доведеться уважніше читати те, що вони підписують при прийомі на роботу.

Світовий тренд: Україна йде шляхом Франції та Бельгії

Ми не вигадуємо велосипед — «право на відключення» (right to disconnect) вже давно є нормою в розвинених країнах Європи.

Франція була піонером, змусивши компанії домовлятися з персоналом про правила цифрової гігієни.
Бельгія обмежила службові контакти для держслужбовців поза роботою.
Іспанія та Італія законодавчо гарантують право на цифровий відпочинок, захищаючи приватне життя людей від експансії гаджетів.

Чому старі закони більше не працюють?

До пандемії та тотального переходу на «дистанційку» законодавство захищало лише фізичну присутність на роботі. Але цифрова праця виявилася підступнішою: ви ніби вдома, але мозок продовжує працювати над задачами через постійний потік повідомлень.

Чинне поняття «період відключення» в Україні поки що стосується лише дистанційних працівників. Нова ж ініціатива має поширити цей захист на всіх — незалежно від того, працюєте ви за комп'ютером вдома чи стоїте за прилавком магазину.

Це рух до моделі, де особистий час людини є недоторканним. Адже постійна доступність виснажує нервову систему не менше, ніж фізична праця, призводячи до емоційного вигорання.