«Захищати мають усі»: військова закликала зробити мобілізацію жінок обов’язковою

Лейтенантка ЗСУ Наталія Сінцова висловила думку, що в Україні слід запровадити обов’язкову військову службу для жінок. Її зауваження з’явилися у відео, яке поширив телеграм-канал «Батальйон Монако». За словами Сінцової, приклад Ізраїлю, де служба для жінок передбачена законом, варто брати до уваги при формуванні національної оборонної філософії. 

Про що саме говорила військова

Наталія Сінцова зазначила, що її вразив досвід Ізраїлю, де «дівчата, у яких за спиною були автомати», не дивина. Вона висловила думку, що «уміти захищати себе, свою родину, свою країну мають усі», і порівняла це з обов’язковою строковою службою в Україні. Це як у нас строкова служба – її повинні пройти всі». 

Який нині порядок щодо мобілізації жінок в Україні

За чинним законодавством мобілізація жінок в Україні здійснюється лише на добровільній основі. Проте певні категорії жінок зобов’язані ставати на військовий облік. Зокрема, до територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки повинні реєструватися:

• медичні працівниці (лікарі всіх спеціальностей, медсестри, фармацевти, стоматологи);

• жінки, які пройшли навчання на військових кафедрах;

• інші фахівці, визначені нормативними документами.

Крім реєстрації, медичні працівниці зобов’язані проходити військово-лікарську комісію (ВЛК) і повідомляти військкомат про зміну персональних даних.

Дискусія: аргументи «за» і «проти»

Прихильники обов’язкової служби для жінок вказують на кілька аргументів:

• збільшення людського ресурсу для оборони країни;

• посилення ролі жінок у захисті держави та більш справедливий розподіл обов’язків;

• приклади інших країн (зокрема Ізраїлю), де жінки ефективно служать у різних родах військ.

Критики наголошують на соціальних і демографічних ризиках:

• традиційна роль жінки-доглядальниці сім’ї (повага до вибору матері та утримання дітей);

• логістичні й організаційні складнощі (квартування, медичне забезпечення, пристосування підрозділів);

• необхідність змін у законодавстві та суспільному консенсусі.

Правовий і практичний контекст

Перехід від добровільної до обов’язкової служби жінок вимагатиме змін у низці нормативних актів, кадрової політики ЗСУ та соціальної інфраструктури. Це складний та багатокомпонентний процес: від регулювання правового статусу до забезпечення умов для сумісності служби з сімейними обов’язками.

Поки що в Україні зберігається практика, за якої лише певні професії підпадають під облік і можливу мобілізацію. Масове примусове залучення жінок до служби потребуватиме політичного рішення та широких суспільних консультацій.

Висновок

Заклики окремих військових до обов’язкової мобілізації жінок підсилюють дискусію про роль громадян у системі національної безпеки. Поки що в Україні залишається рішення про добровільний характер залучення жінок у ЗСУ, а обов’язкові реєстраційні вимоги поширюються переважно на специфічні професії. Будь-які зміни до цього режиму вимагатимуть часу, законодавчого оформлення і суспільного обговорення.