Відстрочки для студентів під прицілом: що змінює новий законопроєкт

У Верховній Раді з’явився альтернативний до урядового проєкт закону (13634-1), який суттєво уточнює правила надання відстрочки від призову під час мобілізації для здобувачів освіти та працівників освіти. Головна ідея — зберегти відстрочку лише для тих, хто навчається в межах розрахункового строку освітньої програми та почав навчання вчасно (не пізніше року досягнення граничного віку направлення на проходження базової служби).

Повідомляє Судово-юридична газета.

Що саме пропонують змінити

Ініціатором є народний депутат від «Слуги народу» Роман Грищук. Він вносить уточнення до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За його проєктом право на відстрочку зберігатимуть лише:

• учні ПТЗ/фахового передвищого навчання та здобувачі вищої освіти, якщо вони розпочали навчання не пізніше року досягнення граничного віку направлення на базову службу і навчаються за денною/дуальною формою;
• здобувачі вищої освіти, які завершують навчання у межах розрахункового строку програми (тобто без подовжень через академвідпустки, переведення тощо);
• докторанти, інтерни, лікарі-резиденти; а також певні категорії викладачів за умови роботи не менше ніж на 0,75 ставки. 

Хто саме може втратити відстрочку

Якщо закон ухвалять у запропонованій редакції — під ризиком опиняться ті студенти, які:

• вступили у виш або коледж після року, коли досягли граничного віку направлення на базову службу (тобто «пізні» вступи, у т.ч. повторні);
• систематично продовжують строки навчання (академвідпустки, перездачі, відрахування-поновлення) і тим самим виходять за рамки розрахункового строку програми. Наприклад, студент, що мав завершити бакалаврат у червні 2027 року, але через відтермінування переведений на додаткові роки. Після завершення розрахункового строку він втрачає право на відстрочку. 

Чому це пропонують 

Роман Грищук пояснює: за останні пів року помітно зросла кількість осіб призовного віку, які вступили до ПТЗ і фахових передвищих закладів після 25 років. Це породжує ризик зловживань, коли освіта використовується як спосіб уникнути мобілізації. У цьому контексті уряд і нардепи прагнуть «усунути прогалини» в законодавстві та унеможливити формальні шляхи ухилення від призову. 

Що залишиться без змін: хто все одно матиме відстрочку

Відстрочка зберігається для здобувачів денної або дуальної форм навчання, які навчаються в межах розрахункового строку та вперше здобувають рівень освіти в послідовності (наприклад, бакалавр після школи). Також передбачено відстрочку для науково-педагогічних і наукових працівників за певних умов. Однак Грищук пропонує ще й уточнити ці категорії, щоб охопити частину викладачів без наукового ступеня. За словами ініціатора: “розширення категорій надання відстрочки педагогічним і науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти незалежно від наявності наукового ступеня не призведе до суттєвого скорочення мобілізаційного потенціалу держави, але сприятиме залученню фахівців-практиків”. 

Наслідки для вишів, студентів і системи освіти

• Вишам доведеться жорсткіше контролювати строки навчання та оформлення академічних відпусток.
• Студенти ризикують опинитися під мобілізаційною увагою, якщо затягують термін навчання.
• Система отримує механізм, який має перешкоджати «юридичним маневрам», але також створює додаткові адміністративні навантаження для закладів освіти та ТЦК.

Висновок

Законодавчі зміни мають на меті унеможливити використання освіти як інструменту ухилення від мобілізації. Для багатьох студентів це означатиме: або триматися в межах розрахункового строку навчання, або ризикувати втратою права на відстрочку. Водночас пропоновані уточнення також намагаються зберегти захист для реальних педагогів і науковців — але остаточна форма та наслідки залежатимуть від того, як саме проголосує парламент.