Останні місяці український інформаційний простір регулярно вибухає історіями про роботу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). У соцмережах ширилися десятки відео й постів про нібито незаконні дії представників центрів. Від «викрадень на вулиці» до зловживань на місцях. Повідомили у телеграм Сухопутні війська.
Проте перевірка показала, що 91% цих гучних історій виявилися відвертими фейками, створеними й поширеними в межах інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), які веде росія. Лише близько 9% випадків мали під собою реальний ґрунт і стосувалися конкретних посадових осіб.
ІПСО як інструмент тиску на тил
Експерти наголошують, що такі інформаційні вкиди не випадкові. Вони спрямовані на дискредитацію української системи мобілізації, створення паніки серед населення та формування образу ТЦК як «репресивного органу». Це класична схема психологічного тиску, яку Кремль використовує для розколу суспільства. Подібні кампанії активно запускають у Facebook, TikTok і Telegram, часто під виглядом «свідчень очевидців».
Реальні випадки й реакція влади
Ті ж 9% інцидентів, які підтвердилися, стосувалися окремих працівників ТЦК. Проти них уже відкрито кримінальні провадження. Будь-які зловживання чи перевищення повноважень не залишаться безкарними, але важливо відділяти реальні факти від вигадок. Водночас держава посилила контроль за роботою ТЦК. Регулярно проводяться внутрішні перевірки, впроваджуються нові механізми прозорості, а самих військовозобов’язаних закликають повідомляти про порушення офіційними каналами, а не в анонімних чатах.
Чому це важливо саме зараз
Україна перебуває в умовах повномасштабної війни. Стабільна робота системи мобілізації критично важлива для обороноздатності. Будь-який інформаційний удар по ТЦК — це спроба підірвати тил, демотивувати громадян і знизити довіру до державних інституцій. Подібні інформаційні атаки вже фіксувалися раніше. Наприклад, за даними Центру протидії дезінформації при РНБО, у 2023–2024 роках росія активно використовувала тему мобілізації для нагнітання протестних настроїв, поширюючи відео з постановчим «затриманнями» та маніпулятивними коментарями.
Як відрізнити фейк від реальної новини
Фахівці радять перевіряти джерела. Якщо інформація походить з анонімних телеграм-каналів чи неперевірених сторінок у соцмережах — велика ймовірність, що це фейк. Варто звертати увагу, чи є підтвердження в офіційних джерелах: Міноборони, Генштабі.
Підсумок
91% «скандалів» навколо ТЦК — це не факти, а вигадки, запущені ворогом для дестабілізації. Водночас реальні зловживання фіксуються й караються, адже прозорість і законність у роботі центрів мають бути беззаперечними. Отже, українцям варто зберігати критичне мислення, не піддаватися на провокації й підтримувати єдність у питаннях, що безпосередньо стосуються оборони країни.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
.png)
