Окремі країни просять Україну почекати 20 років зі вступом до ЄС: Качка пояснив причину

Процес інтеграції України до Європейського Союзу стикається з різними підходами країн-членів щодо часових рамок. У той час як Київ розраховує на динамічне приєднання, деякі впливові столиці ЄС висловлюють потребу в тривалому періоді верифікації результатів українських реформ.

Позиція Німеччини: питання довіри та «випробувальний термін»

За словами віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, окремі держави, зокрема Німеччина, наголошують на необхідності тривалої перевірки життєздатності впроваджених змін. В інтерв'ю РБК-Україна посадовець зазначив, що Берлін розглядає це питання через призму довіри до інституцій.

Логіка таких партнерів полягає в тому, що після завершення реформ Україні може знадобитися умовних 20 років, щоб «відстоятися». Це має стати доказом того, що нові механізми працюють стабільно і є незворотними. Тарас Качка підкреслив, що така позиція не є відмовою у прийнятті, а відображає потребу європейських лідерів переконатися в надійності майбутнього члена союзу.

Сейфгарди та досвід Румунії: альтернатива тривалому очікуванню

Щоб уникнути сценарію десятиліть очікування, українська сторона розглядає можливість застосування спеціальних інструментів контролю, які вже використовувалися в історії розширення ЄС. Мова йде про механізм CVM (Cooperation and Verification Mechanism — Механізм співпраці та верифікації).

Цей досвід було застосовано під час вступу Румунії та Болгарії. Суть механізму полягає в наступному:

• країна стає членом ЄС, але залишається під посиленим моніторингом Єврокомісії;

• Брюссель зберігає право обмежувати певні права країни-члена, якщо реформи не виконуються належним чином;

• існують так звані «сейфгарди» (запобіжники), що гарантують виконання зобов'язань після вступу.

На думку віцепрем'єра, такий формат є прийнятною історією для України, оскільки чекати 10 чи 20 років для держави є неприпустимим.

У пастці «балканської методології»

Тарас Качка зауважив, що тривалий шлях балканських країн до Євросоюзу був зумовлений застарілою методологією. Вона вимагала не лише реалізації реформ, а й багаторічного підтвердження їхньої незворотності ще до моменту набуття членства.

Для України ситуація ускладнюється воєнним контекстом, що робить класичні терміни очікування критичними. Водночас уряд зберігає оптимізм щодо базових планів: раніше озвучувалися прогнози про можливість підписання договору про вступ уже у 2027 році.

Застосування механізмів верифікації, подібних до румунського CVM, може стати тим компромісом, який задовольнить вимогу Німеччини щодо довіри та водночас дозволить Україні не відкладати членство на десятиліття. Проте детальні обговорення цих технічних «запобіжників» у публічному просторі та медіа наразі перебувають на початковій стадії.