Удар "Орешником" по Україні: експерт назвав суму, яку витратила росія

Російська військова пропаганда протягом тривалого часу намагалася піднести застосування своєї нової балістичної ракети середньої дальності "Орєшник" як історичний тріумф та демонстрацію нібито абсолютної технологічної переваги. Російські медіа малювали апокаліптичні сценарії, намагаючись залякати як українське суспільство, так і західних союзників Києва.

Проте, коли перший шок минув, а до справи долучилися профільні фахівці та економісти, міф про надзброю миттєво розвіявся. Тверезий військово-економічний аналіз показав, що за фасадом гучних погроз ховається колосальна фінансова авантюра, яка межує з абсурдом.

Ціна ефекту: скільки коштує один запуск ракети "Орєшник"

Коли мова заходить про новітні зразки російського озброєння, їхня реальна вартість завжди стає головним маркером доцільності використання на полі бою. У випадку з цією балістичною системою цифри виявилися дійсно приголомшливими навіть для масштабів бюджету країни-агресорки.

Як зазначив авіаційний експерт Богдан Долінце в ефірі телеканалу Київ24, фінансовий бік цього удару викликає багато запитань до адекватності командування рф. За наявними оцінками аналітиків, розробка та запуск всього однієї такої ракети обходиться російському платнику податків у фантастичну суму — від 40 до 100 мільйонів доларів.

Водночас реальні руйнування та наслідки від її прильоту на землі виявилися мінімальними. Експерт наголосив, що ефект від цієї гучної акції за своєю вагою абсолютно співмірний із атакою звичайних засобів ураження чи дронів, вартість яких вимірюється лише кількома тисячами доларів. Кремль фактично витратив дев'ятизначну суму в американській валюті заради результату, який не вплинув на загальний хід протистояння.

Нуль стратегічного сенсу: чому "Орєшник" не змінив ситуацію на фронті

Окрім очевидної фінансової катастрофи, використання "Орєшника" продемонструвало повну неспроможність виконати бодай якесь вагоме завдання суто на полі бою. У сучасній війні витрата дефіцитного стратегічного озброєння має бути чітко обґрунтована знищенням ключових об'єктів ворога — великих логістичних вузлів, потужних оборонних підприємств чи центрів ухвалення рішень.

У випадку з українськими містами російська атака не досягла жодної прискіпливо прорахованої мети. Окупаційні війська не змогли:

• завоювати навіть тимчасову тактичну перевагу на жодній із гарячих ділянок передової;
• паралізувати систему протиповітряної оборони чи стратегічну логістику Сил оборони України;
• завдати системної шкоди військовому потенціалу держави, яка б змусила переглянути оборонні плани.

Військові аналітики солідарні в оцінках: з погляду класичного військового мистецтва, цей удар не мав жодного тактичного чи стратегічного сенсу, ставши прикладом безглуздого розбазарювання наддорогих ракетних резервів.

Чисто психологічний пугач: справжня мета кремлівського дорогого шоу

Для чого ж тоді Москва пішла на такі колосальні та фінансово невиправдані збитки? Відповідь лежить виключно у площині ведення гібридної інформаційної війни. Оскільки реальних вагомих успіхів на лінії фронту окупанти продемонструвати не можуть, єдиною соломинкою для Кремля залишається спроба підняти градус напруги у медіапросторі.

Експерти наголошують, що єдиною реальною метою запуску "Орєшника" був банальний психологічний тиск. росія намагалася створити ілюзію появи зброї суднового дня, аби спровокувати паніку серед мирного населення України та змусити західних політиків замислитися над доцільністю подальшої військової допомоги Києву.

Проте ефект від цього дорогого шоу тривав лише кілька днів. Швидка реакція українських військових фахівців та тверезі розрахунки вартості пуску перетворили російську "суперзброю" на об'єкт іронії: Кремль спалив до сотні мільйонів доларів за один вечір, отримавши натомість лише чергове підтвердження своєї військової неефективності.