Російські оборонні підприємства модернізували базову платформу іранських дронів-камікадзе типу Shahed, перевівши їх на реактивну тягу та інтегрувавши елементи автоматичного наведення. Пропагандистські ресурси рф оприлюднили відеодемонстрацію нового безпілотника «Герань-4 Сікер», який через змінені технічні характеристики створює додаткові виклики для української системи протиповітряної оборони, пише Уніан.
Реактивна швидкість та машинний зір: що відомо про «Герань-4 Сікер»
Оприлюднені дані дозволяють оцінити ступінь переробки оригінального літального апарату. Замість звичного поршневого двигуна внутрішнього згоряння, що видавав характерний низькочастотний звук, нова модифікація оснащена турбореактивною силовою установкою.
Ключові технічні параметри «Герань-4 Сікер»:
- Максимальна швидкість: 300 км/год (що майже вдвічі перевищує показники стандартних Shahed-136);
- Маса бойової частини: 50 кг;
- Заявлена дальність польоту: 550 км.
Аналіз цих характеристик вказує на компроміс, на який пішли російські конструктори. Радіус дії апарату скоротився орієнтовно втричі порівняно з поршневими аналогами, здатними долати понад 1500 км. Проте зниження дальності компенсується суттєвим зростанням швидкості та інтеграцією оптичної системи наведення «Сікер». За повідомленнями розробників, цей блок працює на основі машинного зору, що дозволяє БПЛА самостійно ідентифікувати, супроводжувати та вражати цілі на кінцевій ділянці траєкторії без участі оператора.
Чому модернізований «Шахед» стає важчою ціллю для ППО
Поява реактивних модифікацій безпосередньо впливає на ефективність мобільних вогневих груп, які складають основу захисту української інфраструктури від дронових атак. При швидкості 300 км/год у зенітних розрахунків залишається вдвічі менше часу на виявлення, візуальне супроводження та відкриття вогню по цілі.
Окрім цього, реактивний двигун змінює акустичний та тепловий портрети безпілотника. Звук підліту апарату тепер нагадує реактивний літак, що дезорієнтує системи звукового моніторингу. Водночас вища температура вихлопу реактивного двигуна робить його більш помітним для тепловізійних прицілів та ракет із конвекційними головками самонаведення.
Виробництво цих апаратів курує компанія «Алабуга» в Татарстані, яка раніше спеціалізувалася на великовузловій збірці іранських компонентів, а тепер перейшла до глибокої модернізації та локалізації виробничих процесів.
Автономне полювання: як ШІ нівелює дію РЕБ
Найбільшу небезпеку становить саме система машинного зору. Традиційні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), які пригнічують сигнали супутникової навігації або канали керування, втрачають ефективність проти автономних систем.
Коли «Герань-4» виходить у район цілі за заздалегідь закладеними координатами, оптичний датчик зі штучним інтелектом звіряє рельєф або контури об'єктів із базою даних у пам'яті бортового комп'ютера. Навіть у разі повної втрати зв'язку із супутниками дрон донаводиться на об'єкт самостійно, що підвищує точність ударів по статичних військових та цивільних об'єктах.
Чим відповість Україна: виклики для українського неба
Технологічна еволюція засобів нападу вимагає дзеркальної модернізації систем перехоплення. Стандартні кулеметні установки мобільних груп, що ефективно працювали по повільних цілях, мають нижчу результативність проти реактивних БПЛА.
За оцінками військових аналітиків, протидія «Герань-4» зміщуватиметься у бік автоматизації. Це включає інтеграцію швидкісних FPV-дронів-перехоплювачів, здатних наздоганяти цілі на швидкостях понад 300 км/год, а також ширше використання легких зенітно-ракетних комплексів та автоматичних гармат із радіолокаційним наведенням. Зниження дальності польоту ворожого дрона до 550 км також звужує географію його потенційного застосування, що дозволить Силам оборони більш щільно концентрувати засоби ППО на загрозливих напрямках.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
