рф хоче знищити всі прифронтові АЗС в Україні: Флеш оцінив, чи буде дефіцит пального

Російські війська змінили пріоритети під час здійснення повітряних атак на прифронтових територіях України. Нова кампанія ворога спрямована на знищення цивільних автозаправних станцій. Незважаючи на пошкодження об'єктів інфраструктури, паливної кризи та дефіциту нафтопродуктів у постраждалих регіонах не прогнозується.

Які регіони під ударом та яку зброю застосовує ворог

Як повідомив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (Флеш) у своєму Telegram-каналі, рішення про масовані удари по заправках було ухвалене військовим керівництвом рф у відповідь на успішні українські атаки по російських логістичних вузлах.

Наразі підвищена загроза для паливної інфраструктури фіксується у трьох прифронтових регіонах України:

• Дніпропетровській області;
• Харківській області;
• Сумській області.

Для виконання цих завдань російська армія задіює широкий спектр безпілотних літальних апаратів. Окрім традиційних дронів-камікадзе типу «Шахед», для ударів по резервуарах та паливороздавальних колонках застосовуються інші модифікації безпілотників як крилатого, так і роторного типу.

Мета обстрілів: чому під прицілом опинилися цивільні АЗС

Спеціалісти наголошують, що виведення з ладу цивільних автозаправних комплексів не має під собою реального військового підґрунтя. Комерційні мережі АЗС жодним чином не залучені до системи паливного забезпечення Збройних сил України. Військова логістика діє повністю автономно, використовуючи власні закриті канали розподілу, мобільні паливозаправники та замасковані сховища.

Через це руйнування роздрібних точок продажу нафтопродуктів класифікується виключно як спроба тероризування цивільного населення. Ворог намагається штучно обмежити свободу пересування людей у прифронтовій зоні, ускладнити евакуаційні процеси та створити соціальну напругу через страх залишитися без пального для приватних автомобілів і генераторів.

Що буде з бензином та як зміниться логістика пального

Попри системність російських ударів по паливній інфраструктурі, мешканцям прифронтових областей не загрожує тривала відсутність пального. Український паливний ринок уже має досвід адаптації до масштабних криз, набутий під час попередніх етапів війни.

Питання потенційного дефіциту знято завдяки гнучкості комерційних операторів та державних структур.

«Чи залишаться мешканці без бензину? Звичайно, ні. Адже ми, українці, знайдемо способи, як організувати логістику, розподіл та продаж пального та заправлятися», — наголосив Сергій Бескрестнов.

Для забезпечення безперебійного постачання пального в Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях вже розробляються альтернативні логістичні маршрути. Замість великих стаціонарних комплексів, які є легкою ціллю для БПЛА, оператори використовуватимуть мобільні заправні станції та механізми децентралізованого зберігання пального невеликими партіями, що дозволить убезпечити ресурс від одномоментного знищення.