Мобілізація засуджених: Мін’юст оцінив резерви для посилення фронту

Згідно з офіційною інформацією, станом на початок липня до лав сил оборони вже мобілізовано понад 9,4 тис. засуджених. Усі вони виявили добровільне бажання служити — а саме це є основною умовою для звільнення з установ виконання покарань. Таку інформацію повідомила начальниця управління документального та адміністративно-господарського забезпечення департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції Олена Левкович у відповіді на запит «Главкома».

Додатково ще приблизно 1 500 осіб перебувають у процесі оформлення — вони або проходять військово-лікарську комісію, або очікують на рішення суду щодо дострокового звільнення.

Представниця Мін'юсту зазначила, що спрогнозувати кількість засуджених, які можуть виявити бажання пройти військову службу, складно. За її словами, «не вбачається за можливе» точно визначити, скільки осіб можуть бути звільнені для мобілізації, адже це залежить від їхнього рішення.

Скільки ув’язнених залишилось

Станом на 1 липня 2025 року, в системі виконання покарань залишалося 22 866 осіб. З них:

• у виправних колоніях — 19 623 особи;

• у виправних центрах — 956;

• у виховних колоніях — 66.
  Із загальної кількості — 1 415 жінок.

Хто не підлягає мобілізації

Попри розширення резерву коштом засуджених, закон передбачає чіткий перелік категорій, яким заборонено дострокове звільнення для проходження служби. Серед них:

• злочини проти національної безпеки України (ст. 109-114-2 Кримінального кодексу);
• вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного зі зґвалтуванням або сексуальним насильством (ч. 2 статті 115 Кримінального кодексу);
• за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 152-156-1 Кримінального кодексу);
• тероризм (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 258-258-6 Кримінального кодексу);
• ДТП зі смертельним наслідком, вчинене під впливом наркотиків чи алкоголю (ч. 4 ст. 286-1 Кримінального кодексу);
• посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 Кримінального кодексу).

Контекст законодавчих змін

Можливість дострокового звільнення для служби у війську з’явилася після ухвалення змін до законодавства у травні 2024 року. Це рішення було частиною стратегії розширення людських ресурсів для сил оборони в умовах тривалого військового конфлікту.