«Хлопці, а можна борщ із цибулею?»: окупант після двох тижнів у полоні ЗСУ перейшов на українську мову

Опинившись у розташуванні українських захисників, військовослужбовець рф під впливом умов перебування пройшов швидку мовну та побутову трансформацію. За два тижні перебування на позиціях підрозділу загарбник перейшов на українську мову і згодом категорично відмовився повертатися на підконтрольну росії територію. Як стало відомо з офіційного відеоматеріалу, який оприлюднила Президентська бригада імені Богдана Хмельницького, наразі полонений висловив бажання залишитися в Україні та отримати офіційний статус.

Випадкова зустріч в окопі: як окупант замість бою обрав порятунок

Обставини взяття росіянина в полон розкрив український військовослужбовець із позивним Лис. За його словами, інцидент стався під час інтенсивних бойових дій, коли російський боєць втратив орієнтацію у просторі та випадково вийшов безпосередньо на укріплення ЗСУ, де його оперативно затримали.

У цей же час до цього ж приміщення раптово увійшов другий військовослужбовець рф. Український боєць зреагував без зволікань.

«Я його вхопив за автомат і потягнув на себе. Він упав, руки підняв і кричить: "Я свой, я свой"», — поділився спогадами Лис.

Перед вибором — загинути на місці чи зберегти життя — загарбник обрав другий варіант і склав зброю.

«А можна борщ із цибулею?»: два тижні, які змінили свідомість загарбника

Подальше перебування полоненого на передовій тривало близько двох тижнів через поточну оперативну обстановку. Протягом цього часу російський військовий забезпечувався харчуванням нарівні з українськими оборонцями. Намагаючись інтегруватися у колектив та продемонструвати лояльність, він регулярно пропонував бійцям ЗСУ приготувати чай або каву, а згодом повністю перейшов на українську мову у побутовому спілкуванні.

«Хлопці, а можна борщ із цибулею?», — озвучив одного разу своє прохання затриманий.

Українські військові відзначили нетиповість такої поведінки з боку противника під час виконання завдань на лінії фронту.

«Було просто дико чути, що він нашою мовою розмовляє. Чи то жити хотів, чи що», — зазначив Лис.

Категорична відмова від повернення: евакуація та мрія про новий паспорт

Коли бойова обстановка погіршилася і підрозділ ЗСУ отримав наказ змінити позиції, українські бійці спочатку збиралися відпустити полоненого у напрямку розташування російських військ. Проте загарбник категорично відмовився йти до своїх, аргументуючи це високою ймовірністю розстрілу або ліквідації з боку командування рф. Він попросив українців не залишати його та забрати з собою.

Військовослужбовці евакуювали росіянина разом зі своїм підрозділом у безпечнішу зону. Опинившись у тилу, евакуйований офіційно підтвердив свій намір не повертатися до рф, висловив бажання залишитися жити в Україні та почав з'ясовувати механізми отримання українського громадянства.

Системне явище: як примусова мобілізація в рф змушує іноземців шукати порятунку в ЗСУ

Подібні випадки відмови воювати проти України та пошуку правового захисту з боку бійців російської армії фіксувалися і раніше. Зокрема, відомий прецедент із громадянином держави Таджикистан, який довгий час працював на заробітках у росії. Аби уникнути примусової депортації на батьківщину, під тиском обставин він підписав контракт із Міністерством оборони рф і опинився на фронті.

Не бажаючи брати участь у бойових діях, іноземець самостійно звернувся за допомогою до українського державного проєкту «Хочу жить», після чого разом зі своїм товаришем по службі успішно реалізував план добровільної здачі в полон силам оборони України.