Зима під обстрілами: чи витримає українська енергетика новий опалювальний сезон

Українська енергосистема входить у черговий опалювальний сезон після масштабних атак на інфраструктуру і втрат частини виробничих потужностей. Система вже навчилася швидко відновлюватися, отримує міжнародну допомогу і нарощує розподілену генерацію, але ризики залишаються, особливо щодо газу та стратегічних об’єктів. Розповідають Економічні новини.

Що сталося та чому це важливо

За більш ніж два роки широкомасштабної війни енергетична інфраструктура України стала одним з основних об’єктів цілеспрямованих ударів. Наслідки — втрата значного обсягу генерації, пошкодження ліній і підстанцій, а також загроза для газової системи. Частина великих об’єктів, зокрема Запорізька АЕС, перебуває під контролем російських сил — це зменшило доступні потужності на рівні багатьох гігаватів. 

Огляд поточного стану

За офіційними й аналітичними даними, від початку повномасштабного вторгнення значна частка потужностей була зруйнована або опинилася під контролем окупантів. Різні джерела оцінюють це в межах десятків відсотків від довоєнної генерувальної бази. Україна одночасно нарощує локальні потужності у 2024–2025 роках з’явилися сотні мегаватів розподіленої генерації, що допомагає зменшити вразливість мережі. 

Особливо показовий приклад — серпневий рекорд з експорту електроенергії. У серпні 2025 року експорт зріс приблизно на 60% порівняно з липнем і досяг близько 450 тис. МВт·год, що стало найвищим показником із травня 2021 року. Це відображає одночасну мобілізацію генерації та сезонне зниження внутрішнього споживання. 

Що кажуть фахівці 

«Осінь трохи тривожна пора для енергетиків. Що буде цієї осені, звісно, ніхто не знає, але, враховуючи останні обстріли особливого оптимізму немає. У будь-якому разі, висновки за усі попередні атаки на енергетичну інфраструктуру зроблені. Енергетики вже мають досвід (краще б не мали, звичайно), але вони вже точно знають, що і як краще робити у разі атак», — Гендиректор YASNO Сергій Коваленко.

«Світло у всіх є, енергосистема збалансована, відключень немає. Але ми чудово знаємо, хто наш сусід, тому мусимо бути готові до всього», — сказав він. «Ніякої паніки. Краще підготуватися й не скористатися цим, ніж залишитися без готовності та з панікою».

Газовий фронт — ключовий вразливий сектор

Крім ударів по електростанціях і лініях, противник цілеспрямовано атакує газову інфраструктуру: під удар потрапляли компресорні й точкові підстанції, ділянки видобутку та місця з’єднання зовнішніх постачань. Це створює додаткові ризики під час закачування палива в підземні сховища. За оцінками спеціалістів, у разі продовження атак темп підготовки до зими може сповільнитися. «Якщо закачування газу до сховищ як вітчизняного, так і імпортного, йтиме впродовж вересня і жовтня такими темпами (40–42 млн куб. м на місяць.), до 1 листопада Україна зможе вийти на показники 13,5 млрд кубічних метрів газу і безперешкодно пройти опалювальний сезон. Але, звичайно, за умови, що росія не обстрілюватиме газовидобувальні підприємства та газорозподільчі системи», — говорить директор спеціальних проєктів у НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев. 

На початок сезону підземні сховища України заповнені приблизно на 80% — це близько 11 млрд куб. м газу, що дає підґрунтя для помірних прогнозів, за умови відсутності нових масштабних атак на ключові вузли. Водночас аналітики попереджають, що запасу менше, ніж до війни, і робота зі збереження та поповнення сховищ залишається критичною. 

Висновок

Українська енергетична система під час війни опинилася під величезним тиском, але показала здатність до самовідновлення й адаптації. Сценарії на зиму залишаються різними: від відносно спокійного за умови відсутності нових потужних атак, до критичного. Якщо руйнування сягнуть нових масштабів. Найважливіше сьогодні — продовжити технічну підготовку, зберігати логістику запчастин, посилювати захист критичних вузлів і підтримувати запасні фінансові лінії. Одночасно кожній родині варто мати план дій на випадок тривалого відключення опалення чи електрики.