Сьогодні, 28 серпня 2025 року, набирає чинності Закон України № 4196-IX, і внаслідок цього Господарський кодекс України втрачає чинність. Це запускає трирічний перехідний період, під час якого бізнес і державні органи мають поступово увідповіднювати правовідносини до нової системи регулювання.
Що відбувається одразу
З моменту набрання чинності закону стартує трирічний період адаптації: окремі норми ГКУ зберігатимуть силу тимчасово, але загальна модель господарського права змінюється. Відповідні відносини переводяться під регулювання Цивільного кодексу та спеціальних законів.
Ключові новації, які варто знати
Перші й найбільш помітні зміни — процедурні та організаційні. Протягом перших шести місяців від старту перехідного періоду всі державні підприємства повинні бути реорганізовані в акціонерні товариства або в товариства з обмеженою відповідальністю зі 100% державною власністю; у разі невиконання цієї вимоги уряд передає майно Фонду державного майна для приватизації або припинення.
Змінюється підхід до управління державним та комунальним майном: право господарського відання й оперативного управління замінюється моделлю прав власності або узуфрукту. Також забороняється створювати нові юридичні особи у застарілих формах типу «державне підприємство», «комунальне підприємство», «приватне підприємство» тощо.
Через три роки після початку перехідного періоду перестає діяти можливість вносити зміни до відомостей про «старі» державні й комунальні підприємства (за винятком ліквідації або банкрутства). Іншими словами, старі правові форми мають бути остаточно виведені з реєстрів.
Хто отримає повноваження щодо неперетворених підприємств
Фонд державного майна (ФДМУ) отримує право передавати єдиний майновий комплекс неперетворених підприємств на приватизацію або на припинення. Це ключовий механізм, що запобігає «зависанню» держпідприємств у невизначеності.
Практичні наслідки для різних учасників
Для державних підприємств — обов’язкова реорганізація в АТ або ТОВ зі 100% держвласністю в перші 6 місяців. Керівництво має підготувати статутні документи, провести збори та оформити перетворення, аби уникнути передачі майна Фонду.
Для контрагентів і кредиторів — зміни у формі й правовому статусі контрагентів означають, що договори, застави та процедура стягнення можуть отримати інший правовий контекст (переведення правил у Цивільний кодекс і спеціальні закони). Рекомендується перевірити права за договорами та актуалізувати документи.
Для роботодавців і працівників — правова база господарської діяльності змінюється, але трудові права працівників захищені в рамках інших законів. Проте організаційні реформи можуть вимагати додаткового юридичного супроводу кадрових процесів.
Що варто зробити вже зараз
Підприємствам і органам влади радяться:
- провести аудит юридичних форм і реєстраційних даних;
- підготувати статути й рішення загальних зборів для швидкої реорганізації;
- оновити договори з контрагентами з урахуванням переходу під Цивільний кодекс;
- звернутися за консультацією до юристів або до відповідних міністерств для уникнення ризиків передачі майна або невідповідності новим вимогам.
Коротко про ризики й можливості
Ризик втрати контролю над неперетвореними державними активами, юридичні колізії в процесі перетворення, необхідність швидкої адаптації документів і договорів. Приведення українського господарського права до європейських стандартів, спрощення регулювання через застосування Цивільного кодексу і спеціальних законів, підвищення прозорості та потенційне поліпшення інвестиційного клімату.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
